Але відомо, що суботу святкували багато народів Сходу, святкували її і давні євреї. Це було свято на честь місяця. В ті часи віруючі люди вважали, що в темноті злі духи особливо активні, а коли світить місяць, їм немає такої волі. Тому потрібно йому поклонятися, задобрювати його жертвами, танцями, молитвами. Це відбувалося в дні змін фаз місяця, тобто щотижневе, і такий день став називатися Шабат. Шабат цілком присвячується місяцю. Того дня не можна запалювати вогонь, працювати, навіть залишати житло. При створенні культу Яхве свято було присвячено новому богу. Шабат у первісних євреїв був замінений суворим святом з великою кількістю заборон, порушення яких суворо засуджувалося.
VI. Висновки.
Іудаїзм як монотеїстична релігія, як розвинена культурна традиція відіграв надзвичайно важливу роль у розвитку світової культури, і перш за все релігії. Беручи свій початок з Єгипту культурно-релігійна спадщина іудаїзму проникла і на захід і на схід. Залишається незрозумілим, чому іудаїзм у своїй першотворній формі не розповсюдився так, як, скажімо, християнство чи іслам. Причиною цього стало те, що іудаїзм поступово все більш замикався в рамках своїх общин і відокремлювався від оточуючих його релігій. Можливо, якби іудаїзм “поглинав” інші релігії, зазнаючи при цьому невеликих трансформацій, то зараз би ця релігія претендувала б на звання світової. Але більш розвинені монотеїстичні релігії випередили іудаїзм. Тому ми можемо визнати надзвичайно важливий вплив іудаїзму на розвиток світової культури і релігії, але сучасний іудаїзм не є впливовою релігією.
VIII. Список використаних джерел.
1. Васильев Л.С. “История религии востока». M., 1988
2. Лубський В.І. “Релігіознавство”. К., видавництво “Вілбор”, 1997
3. Componts® Reference Library. L., 1996.
4. “Большая енциклопедия Кирила и Мефодия”, М., К&М, 1998
5. Біблія, Старий Заповіт
[1] Терміни “іудей” і “єврей” не є рівнозначними оскільки іудаїзм сповідують не лише євреї і не всі євреї сповідують іудаїзм. Але більша частина іудеїв – євреї, і навпаки – саме тому іудаїзм і є національною релігією.
[2] Ехнатон (Аменхотеп VI) – (1379-1362 до н. е. ) – єгипетьський фараон, котрий вперше спробував замінити традиційні єгипетські божества на єдине верховне божество – бога сонця Атона (Етона). Його спроба була невдалою і після його смерті традиційні єгипетські вірування були реабілітовані. .
[3] “Земля обітованна”
[4] Іудейський народ поділено на 12 колін. Кожне коліно – нащадки одного з 12 синів Іакова, внука Авраама.
[5] Початкова водна бездна і хаос; літаючий в небі Дух; створення Духом з бездни і хаосу світла і твердині.
[6] У стародавньому Єгипті існувало декілька варіантів космогонії.
[7] “святі” люди
Завантажити реферат