Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Античні міста-держави

Реферати / Право / Античні міста-держави

Численні осілі та кочові племена, що населяли Північне При­чорномор’я, вступаючи у торгові, воєнно-політичні відносини з ан­тичними державами Середземномор’я, тією чи іншою мірою зазнали впливу античної рабовласницької цивілізації. Причому найважливі­шу роль у цих відносинах відіграли грецька колонізація причорно­морських земель і утворення тут грецьких міст-колоній. Переселенці з Стародавньої Греції стали південними сусідами скіфів та сарматів. Вони вступали у взаємовідносини як з грізними степовиками, так і з землеробами українського Полісся та Лісостепу .

Колонізація приносила значні прибутки. Через грецькі міста-колонії у метрополію надходили хліб, сировина, раби, забезпечу­вався збут продукції власного ремесла. Слід зазначити, що ці міс­та-держави стали необхідною складовою частиною всього історич­ного процесу в Північному Причорномор’ї. Вони мали великий вплив на скіфські та інші племена, встановлювали з ними тісні економічні зв’язки. Крім того, існування таких міст на Північному березі Чорного моря було могутнім стимулом для прискорення процесу соціально-економічного розвитку племен, що їх оточували.

Перше поселення грецьких колоністів з’явилося ще у VII ст. до н.е. на невеликому острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману .

У VI ст. до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману — Ольвія, у східному Криму — Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Пізніше (в останній чверті 1 ст. до н.е.) виникають Херсонес (поблизу Севастополя), Тіра (м. Бєлгород-Дністровський) та багато інших .

Свого розквіту грецькі міста-держави досягають у V—IV ст. до н.е., після чого починається їх занепад. Він був зумовлений рядом факторів: появою у Причорномор’ї нових великих племінних об’єд­нань, пересуванням кочових племен, загостренням внутрішніх кла­сових суперечностей у містах-колоніях та ін. Залежність від Римсь­кої імперії, що розпочалася з І ст. до н.е., не могла істотно змінити це становище, оскільки римляни розглядали ці міста лише як джерело одержання продуктів і рабів, як передаточні пункти у торгових і дипломатичних зносинах з "варварським світом", а тому процес романізації незначною мірою зачепив грецьке населення античних міст-держав Північного Причорномор’я .

У III ст. н.е. міста-колонії на території Північного Причорно­мор’я вступають у період загального економічного та соціально-по­літичного розкладу, що призвів через сто з лишнім років до їх остаточної загибелі. Найсильнішого удару міста зазнали від навали готських і гуннських племен. У IV ст. припиняє своє існування як місто-держава Ольвія. Херсонес, хоч і вцілів, але потрапив під владу Візантійської імперії. Відомий як місто Корсунь, він був знищений золотоординськими завойовниками в середині XV ст. Така ж участь спіткала Пантікапей і Феодосію.

Грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я були рабов­ласницькими полісами, які за своєю суттю мало чим відрізнялися віл метрополії.

Важливе місце в економічному житті Ольвії, Херсонесу та інших міст займало землеробство і скотарство. Наприклад, Ольвія мала свою сільськогосподарську територію — хору, на якій її меш­канці могли вирощувати хліб і городину, пасти худобу. Хліборобством і скотарством займалися також мешканці поселень, що оточу­вали Ольвію. У прибережних районах було значно розвинуте риба­льство, хоч воно і не носило товарного характеру . Херсонес з самого початку розвивався як центр сільськогосподарського виро­бництва. Жителі міста володіли значним сільськогосподарським районом. Західне узбережжя Криму, яке херсонесці називали "рів­ниною", було житницею Херсонесу, що поставляла місту зерно. Територія на крайньому південному заході Криму, що називається тепер Гераклійським півостровом, була поділена на велику кількість наділів — клерів розміром від 17 до 26 гектарів. Кожний клер являв собою земельний наділ з укріпленою садибою, що складалася з будинку, різних господарських будівель, цистерни для води. Садиба була огороджена стіною. Головним заняттям власників клерів було виноградарство, але до складу клерів входили також сади, пасови­ська і поля. Такі клери легко поділялися на 3 або 4 менші ділянки, які здавалися в оренду, і тому в Херсонесі переважало саме дрібне землеволодіння .

Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Так, великих успіхів досягли ольвійські майстри у виготовленні металевих виро­бів, відлитих із бронзи або міді, дзеркал, прикрас, статуеток, які часто виконувались у "скіфському звіриному стилі". Розвивалися в Ольвії керамічне виробництво, ювелірне, деревообробне, ткацьке та інші ремесла. Металургійні, ювелірні, текстильні підприємства працювали у Херсонесі. Вироблялася різноманітна кераміка. Херсо-неські ремісничі вироби збувалися не тільки у самому місті, а й за його межами — у скіфських поселеннях Криму. По ріках Південної України багато з цих товарів розходилися вглиб суходолу .

Причорноморські міські центри вели жваву заморську торгів­лю Основною статтею у торговому балансі (за винятком Херсоне­су) був вивіз хліба. Крім того, купці продавали у Грецію, а потім в Рим худобу, шкіри. Експортувалися сіль, риба, рибні продукти . Поширеним товаром були також раби. У свою чергу, ці міста ввозили із Греції вино і оливкову олію, різні металеві вироби, тканини, мармур і вироби з нього, предмети розкоші та мистецтва.

Грецькі міста мали високу культуру. Тут споруджувалися ка­м’яні будинки, театри, оздоблені скульптурою, розписом і мозаїкою. На вулицях стояли кам’яні стовпи з висіченими на них офіційними текстами.

Класове розшарування на рабовласників і рабів проявлялося досить виразно.

Панівний клас складався з судновласників, купців, господарів ремісничих майстерень, землевласників, лихварів та ін.

Було також багато вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців. У ремісничому виробництві Херсонесу переважали, нап­риклад, дрібні та середні майстерні. Тому не можна недооцінювати тут роль дрібних виробників, що складали значну частину населен­ня .

Вільними повноправними громадянами були тільки чоловіки — уроженці міста. Лише вони користувалися політичними правами, могли обіймати державні посади. Набуваючи повноліття і політич­них прав у повному обсязі, мешканець Херсонесу приймав присягу, в якій говорилося: "Я буду однодумним про врятування і волю держави і громадян . Я не буду скидати демократичного ладу . Якщо я узнаю про якусь змову, що існує або зароджується, я доведу про це до відома посадових осіб" . Чужоземці, навіть ті, що постійно мешкали тут, політичних прав не мали. Однак в окремих випадках за зроблену місту значну послугу їм могли бути надані права повноправних громадян.

З часом склад міського населення поступово змінювався: у містах з’являлося все більше майстрів або багатих громадян з "варварського світу".

Основну масу експлуатованих становили раби. Джерелами рабства були військовий полон, народження від рабині, купівля на невільничих ринках або у сусідніх племен. Праця рабів використо­вувалася у ремісничому виробництві, на розробках солі, у домаш­ньому господарстві, а частково і в сільському господарстві. Так, раби працювали на клерах Херсонесу, де кам’янистий грунт Герак-лійського півострова вимагав дуже великих затрат праці для ство­рення сприятливих умов для землеробства. До того ж раби стано­вили значну частину експорту.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2022 україномовні реферати та навчальні матеріали