Структура, завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю

Основні завдання Департаменту у справах нагляду за страхо­вою діяльністю такі:

* розроблення пропозицій з основних напрямів розвитку страхо­вої і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні; проведення заходів щодо забезпечення розвитку страхової справи та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю;

* регулювання в межах своїх повноважень взаємовідносин страховиків зі страхувальниками, а також страхових брокерів зі страхувальниками і страховиками;

* проведення роботи із вдосконалення методів фінансової дія­льності страховиків;

* участь за дорученням керівництва Міністерства у міжнарод­них заходах з питань страхування й посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує ведення єдиного державного реєстру страхови­ків (перестраховиків) і державного реєстру страхових брокерів;

2) розглядає та готує документи, що стосуються видачі ліцен­зій страховикам на здійснення страхової діяльності, і проводить перевірки ЇЇ відповідності виданій ліцензії;

3) розглядає і готує документи, на підставі яких видаються свідоцтва про включення страхових брокерів до державного реє­стру страхових брокерів та проводить перевірки стосовно додер­жання ними законодавства про посередницьку діяльність у стра­хуванні та стосовно достовірності їх звітності;

4) проводить перевірки щодо правильності застосування стра­ховиками законодавства про страхову діяльність і достовірності

їх звітності;

5) готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції щодо видання приписів страховикам про усунення виявлених пору­шень вимог законодавства про страхову діяльність або про від­кликання ліцензій та вилучення з державного реєстру страхови­ків (перестраховиків);

6) готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції про призначення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

7) готує та вносить керівництву Міністерства пропозиції щодо видання приписів страховим брокерам про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх невиконання — про виключення страхового брокера з державного реєстру страхових брокерів;

8) у межах своєї компетенції здійснює методичне забезпечен­ня роботи страховиків та страхових посередників;

9) розробляє рекомендації щодо захисту фінансових інтересів страховиків, страхових посередників і страхувальників;

10) узагальнює практику страхової та посередницької діяльнос­ті на страховому ринку, розробляє і подає на розгляд керівництва Міністерства пропозиції щодо розвитку й удосконалення законо­давства України про страхову діяльність і посередницьку діяль­ність у страхуванні та перестрахуванні;

11) готує у межах своєї компетенції і подає на затвердження керівництву Міністерства проекти актів Міністерства з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні

й перестрахуванні;

12) проводить аналіз додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;

13) здійснює контроль за платоспроможністю страховиків від­повідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхуваль­никами;

14) забезпечує проведення дослідницько-методологічної робо­ти з питань страхової діяльності та посередницької діяльності у страхуванні й перестрахуванні, підвищення ефективності держав­ного страхового нагляду;

15) розробляє та подає на затвердження керівництву Міністер­ства правила формування й розміщення страхових резервів, а Де­партаменту податкової політики і макроекономічного прогнозу­вання — пропозиції щодо правил обліку таких резервів і показ­ників звітності;

16) розробляє та подає до Департаменту податкової політики і макроекономічного прогнозування пропозиції щодо впроваджен­ня єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітно­сті, а також форм статистичної звітності для страховиків і стра­хових посередників;

17) аналізує стан і тенденції розвитку страхової та посередницької діяльності у страхуванні й перестрахуванні; аналізує стан і розроб­ляє пропозиції щодо національних систем розрахунків і платежів;

18) координує навчання, підготовку й перепідготовку кадрів та розробляє і подає на затвердження керівництву Міністерства кваліфікаційні вимоги до осіб, які здійснюють свою діяльність на страховому ринку, організовує наради, семінари, конференції з питань страхової діяльності;

19) за дорученням керівництва Міністерства бере участь у міжнародних заходах у сфері страхування і посередницької дія­льності у страхуванні та перестрахуванні, а також державних ло­терей; вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід, організовує виконання міжнародних договорів України з цих питань;

20) готує роз'яснення порядку застосування законодавства про страхову і посередницьку діяльність у страхуванні та перестра­хуванні, проводить через засоби масової інформації інформацій­но-роз'яснювальну роботу з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

21) здійснює організаційно-методичне забезпечення прове­дення актуарних розрахунків;

22) здійснює експертизу фінансових питань приватизації;

23) розглядає звернення громадян, підприємств, установ і ор­ганізацій з питань, що належать до його компетенції і не потре­бують вирішення керівництвом Міністерства;

24) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладе­них на нього завдань. Департамент має право:

1) одержувати в установленому порядку від страховиків звіт­ність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове ста­новище та необхідні пояснення щодо звітних даних;

2) одержувати від страхових брокерів установлену звітність про їхню діяльність та інформацію про укладені договори, а та­кож необхідні пояснення щодо цих даних;

3) одержувати в установленому порядку від аварійних коміса­рів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини на­стання страхового випадку та заподіяну шкоду;

4) здійснювати контроль за достовірністю та повнотою ін­формації, що надається учасниками страхового ринку. Департа­мент у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами Міністерства, місцевими фінансовими органами (у межах, визначених відповідним поло­женням та іншими актами Міністерства) із центральними та міс­цевими органами виконавчої влади, органами Автономної Респу­бліки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Департамент очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади міністр фінансів України в установленому за­конодавством порядку.

До складу Департаменту входять такі управління:

1) кредитних і небанківських фінансових установ;

2) страхової діяльності;

3) контролю фінансових ринків, ліцензування та нагляду.

Отже, безпосередньо страховим ринком у складі Департамен­ту відають два управління. На одне з них покладено опрацювання методологічного та законодавчого забезпечення, а інше здійснює контроль за дотриманням страховиками законодавства України у сфері страхування.