Новий етап розвитку комунікаційних послуг поступово заміняє (частково) транспортні послуги. Це дозволяє співробітникам фірм "піти" із великих міст, зберігаючи при цьому повний контакт із своїм офісом. При цьому використовується оптико-волоконна система зв'язку, що дозволяє одночасно звістки 100 тис. телефонних розмов. Одержують поширення так називані відеоконференції, що заміняють особисті контакти. У Великобританії вже обладнано 250 спеціальних помешкань для таких "заочних" конференцій. За даними експертів, двочасова заочна конференція філій фірми обходитися в 2-3 тис. фунтів стерлінгів замість 15 тис. , у які обходитися звичайна нарада. Відзначається особлива роль бізнесу-центру в Шенноні (Ірландія), де створений допоміжний електронний офіс для змішаних фірм із центрами по обох сторони Атлантики (розрив у часу - 5 годин). Такий центр забезпечує майже цілодобову роботу цих фірм.
До виробничих послуг можна віднести і фінансово-кредитну сферу, що знаходить своє вираження в концентрації і міжнародному переплетенні капіталів і у формуванні великих банківських центрів, і зосереджена в першу чергу в країнах Західної Європи (приблизно 1/3 всіх активів великого банківського капіталу), у Японії (1/4) і в США (1/5) (див. таблицю 4).
Таблиця 4
Найбільші банківські центри Західної Європи, 1995 р.
| Центри |
А к т |
и в и | Прибутковість |
| млрд. долл. | Ріст до рівня 1980 р., % | активів, % | |
|
Париж | 2610 | 177 | 0,30 |
|
Франкфурт | 1963 | 225 | 0,34 |
|
Лондон | 1431 | 170 | 1,28 |
|
Мюнхен | 715 | 238 | 0,36 |
|
Брюссель | 633 | 226 | 0,43 |
|
Амстердам | 508 | 185 | 0,69 |
|
Мілан | 421 | 141 | 0,50 |
|
Рим | 325 | 103 | 0,27 |
|
Мадрид | 299 | 149 | 0,80 |
|
Вена | 281 | 158 | 0,33 |
|
Стокгольм | 275 | 117 | 1,08 |
|
Берлін | 216 | 349 | 0,81 |
|
Лісабон | 176 | 391 | 0,88 |
Головними банківськими центрами, як і слід було очікувати, є Париж, Лондон і Франкфурт, причому лондонські банки в цілому домоглися найвищої прибутковості своїх активів. Головна позиція Лондона як високоефективного фінансового центру, мабуть, і впливає на незгоду Великобританії приєднатися до валютного союзу ЄС, утворення якого намічено на початок 1999 р.
Високі темпи нарощування активів у банківських центрах Німеччини зв'язані з об'єднанням країни, а Брюсселя з його положенням як центру Європейського Союзу.
Важливу роль у сфері розподільних послуг грає внутрішня торгівля, що ділиться на оптову і роздрібну (Табл. 5).
Таблиця 5
Зовнішня торгівля в країнах Європейського Союзу
| Галузі | Число підприємств | Число зайнятих | Оборот |
|
Третинний сектор у цілому в тому числі | 10 млн | 47 млн | 8042 млрд экю |
|
оптова торгівля | 11,7% | 13,5% | 29,4% |
|
роздрібна торгівля | 32,4% | 26,4% | 17,4% |
|
кредитна сфера | 9,9% | 12,7% | 25,6% |
Між країнами є значні розходження по співвідношенню числа зайнятих у роздрібній і оптовій торгівлі. Як видно з таблиці 5, у цілому по Європейському Союзі це співвідношення складає 2:1, однак у Бельгії і Данії число зайнятих в обох галузях майже однаково, у Швеції перевершує лише на 1/4, тоді як у Греції в 3 рази, у Великобританії в 2,6 рази, у США майже в 3 рази.
Завантажити реферат