Вірує літературний Херсон.
Благословенна в болях ран
Що, як зелений океан,
Тече круг білого Херсона,
Що свій дівочий гинучий стан
До Дніпрового тулить лона …
– так писав Максим Рильський у 1941 році.
Після війни Олександр Довженко на Каховській ГЕС знімає фільм “Поема про море”. Остап Вишня їде на любу Херсонщину : “Хто в Крим, а я – в Кринки !”.
Олесь Гончар, співець таврійської землі в своїх романах “Перекоп”, “Південь”, “Таврія”, “Тропка” створює незабутні образи земляків, нашого степу : “Спочиває степ, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце … Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника, десь у траві, ні шелест тополиного вершечка…”.
За сприяння О. Гончара, на Херсонщині було засноване обласне відділення Спілки письменників України. поети і прозаїки І. Гайдай, П. Куліш, В.Кузьменко, І. Стариков, В. Шарейко, П.Литалев, М. Братан, Ю. Голобородько , В. Кулік , В. Мілещенко своїми творами довели що багата талантами наша земля “Не міліє річка наснаги”.
РОЗДІЛ 1.4
Аналізуючи взаємозв’язки, які існують між пам’ятками історії та культури і довколишнім середовищем, не можна не помітити характерні для розвитку Херсона тенденції. Одна з них полягає у дослівному ставленні до історичної спадщини, традиційному формуванні матеріально-просторового середовища протягом століть.
Багато взірців художньої творчості минулого сьогодні є скарбами херсонських музейних колекцій.
Старшим із музеїв Херсона є краєведчій, створений у 1890 році відомим подвижником В.І. Пашкевичем на основі матеріалів його археологічних розкопок. Музей спочатку визнаний як археологічний. Археологічна колекція, розширена та збагачена внаслідок подальших наукових досліджень краю, тепер – один з цінних розділів великої та різноманітної музейної збірки.
Предметом особливих гордощів за херсонську археологічну колекцію є декілька мармурових пам’ятників з Ольвії.
Цікаві пам’ятки археологічної колекції, що виявлені на території краю відносяться до періоду раннього середньовіччя. Перш за все – пов’язані з половецькими кочовими племенами, які були фактичними володарями східноєвропейських степів з середини ХІ до початку ХІІІ століття. Половцям належать такі монументальні статуї, як так звані кам’яні “баби”. Звичайно їх встановлювали на курганах у пам’ять померлих предків. На території краю знайдено понад 60 половецьких структур поблизу населених пунктів.
До ряду експонатів часу Кам’яної Січі відноситься вапнякова стена із зображенням двобою. Це характерний зразок премитивної творчості яким відзначається наївною спрощеністю малюнка та композиції.
Запорожськими пам’ятками рельєфи пічні кахлі.
Показ образотворчої культури Херсонщини продовжує збирання художнього музею ім. О.О. Шовкуненка, котрий відкрився до 200-літнього ювілею міста в 1978 році. Заснований він на базі художнього відділу краєзнавчого музею. Ця колекція почала створюватися на межі ХІХ – ХХ віків і пов’язана із зібранням мистецької давнини музею В. І. Пашкевіч та збіркою створеного за ініціативою художника А. М. Гедройця музею красних мистецтв.
До найбільш ранніх експонатів художнього музею, що мають пряме відношення до культурного життя міста періоду його започаткування, належать унікальні образи з іконостасу вже згаданого Катеринінського собору.
Особливо широко і різноманітно представлене в музеї українське національне мистецтво ХІХ століття.
Походить з Херсонщини характерний взірець провінційного портретного малярства першої половини ХІХ століття – анонімний портрет молодої дівчини.
Значну роль у розвитку мистецької культури кінця ХІХ – початку ХХ століття відіграло створене у 1890-х роках на півдні України в Одесі товариство південноросійських художників. Відомим представником його був уродженець Херсонщини М.Скадовський.
В музеї знаходиться велика кількість портретів, краєвидів та натюрмортів з Шовкуненка. Цей багатогранний творчій доробок об’єднує загальне оптимістичне звучання.
Значний розділ в музейної скарбниці національного мистецтва складають твори сучасних херсонських художників.
РОЗДІЛ 1.5
А ще Херсон – місто багатих театральних і музичних традицій. Тут гастролювали славнозвісні вітчизняні майстри сцени М.Кропівницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський та інші, а також перебували М. Щепкін, М. Савіна, В.Давидов, В.Мейерхольд тут уперше вийшла на сцену “Український соловейко” Оксана Петрусенко, розпочав свій творчій шлях незабутній Юрій Шунський.
Славні музичні традиції Херсонської землі. Співуча душа південного краю чарівною луною виявлялась і в народному мистецтві, і в професійній музиці Херсонщини. І мова не лише про українську пісню. Тут на, півдні, можна почути мелодії німецькі й шведські, російські і татарські, єврейські й угорські. Тут народилися композитори О.Спендіаров та С. Майгакар, на Херсонщину приїжджали з концертами М. Мусорський, О.Скрябін, Е.Грач та багато інших. Саме херсонські мистецькі заклади дали сучасній музиці композитора Льва Гурова, заслуженого ордината України О.Бандурянського, кандидатів музикознавства Людмилу Хлабнікову. І перелік цей можна продовжувати …
У жовтні 1962 року відкрився Херсонський обласний музично-драматичний театр. За своїм корінням, традиціями, репертуаром, його втілення на споконвічний українській землі сформувався справді національний театр.
Наш театр носить ім’я неперевершеного українського драматурга М.Куліша. Осмислення поезії і змістової глибин його творів збагатило естетичну стилістику сценічних робіт. Це “Комуна в степах”, “І віддай їм заслужене ними” за п’єсою “97”.
Цікава історія театру. Вперше будинок під театр був відкритий в 1830 році. На його сцені виступила трупа Лелева-Вутечина, а згодом гастролювали відомі українські актори М.П.Саксаганський, М.Л.Садовський, М.К.Заньковецька…
Херсонський обласний театр ляльок знають і люблять. Своє 25-річчя він святкував у вересні 1996 року. Театр прожив на колесах 15 років. Тільки в листопаді 1986 року відкрились двері казкового палацу-стціонару.
Театри Херсона володіють потужним творчім потенціалом, мають змістові художні задуми і скеровують всі свої пошуки на те щоб особистий мистецький доробок додати до зростання культури України.
Крім музично драматичного театру імені Миколи Куліша, в Херсоні діють філармонія, музичне училище, чотири музичні школи.
В концертному сезоні відзначила своє 50-річчя Херсонська філармонія – головний центр музичної культури краю. Багато прекрасних колективів та виконавців, котрих сьогодні знають у країні й поза її межами. У 70-80 роках філармонія по праву вважалась однією з кращих у колишньому Радянському союзі, і сюди – з гастролями приїжджали кращі виконавці світу.
Висновок
Сьогодні Херсон – великий промисловий та адміністративний центр, місто-порт, місто-курорт. Зберігши своє історичне обличчя, він значно змінився: з’явились нові житлові масиви, міські магістралі, промислові та громадянські споруди, парки, сквери.
Завантажити реферат