Гігієна праці. Виробничі інтоксикації та їх профілактика

При підготовці робочих розчинів, емульсій, суспензій тощо, обробці рослин і тварин, протруюванні насіння, а також при ре­монті апаратури, догляді за рослинами та порушенні правил безпе­ки, під час роботи можуть виникати отруєння пестицидами.

Працюючи з отрутохімікатами, використовують індивідуальні засоби захисту: спецодяг (рис. 9.5.), гумові рукавички, спецвзуття, щитки, окуляри (рис. 9.6). В жарку погоду всі роботи проводять вранці або ввечері при мінімальній температурі й швидкості руху повітря. Якщо рух повітря перевищує 4 м/с, опилення і обприску­вання рослин не дозволяються. Після закінчення роботи рукавички

ж І к

Рис. 9.5. Види основного спецодягу*

А - куртка; Б - штани; В - комбінезон; Г - напівкомбінезон; Д - жилет; Е - шлем; Є - рукавиці; Ж - фартух; 3 - наплічник; Й - наколінник; І - бахіла; К - гамаші.

А

Рис. 9.6. Різні види окулярів і щитків для захисту очей від пошкодження:

А - окуляри: 1 - відкриті; 2 - відкриті відкидні; 3 - закриті з прямою вентиляцією;

4 - закриті з непрямою вентиляцією; 5 — закриті герметичні; б — подвійні відкриті;

7 - захисні з металізованими стіклами.

Б - щитки: 1 - з безкольоровим ударостійким корпусом; 2 - з сітковим корпусом;

З - для прокатників; 4 - ручний з непрозорим корпусом; 5 - зварювальника; б -пневмошлем.

миють в 5 % розчині кальцинованої соди і промивають у чистій воді. Спецодяг звільняють від пилу і 8-12 год провітрюють.

Широко застосовують пестициди у теплицях. У період веге­тації використовують хлоро- І фосфороорганїчні пестициди, похідні карбамІнової кислоти. Максимальне насичення повітря пестицида­ми настає через 6-Ю годин після завершення обробітку рослин І підтримується на такому рівні 20-70 годин. Концентрація пести­цидів у повітрі часто перевищує допустимі рівні в 1,8-2,1 раза. Віднов­лення робіт у теплицях після проведення обробки рослин і грунту сумішшю акарицидів, інсектицидів і фунгіцидів дозволяється не раніше ніж через 50 годин. При обробці карбатіоном цей строк складає 5 діб, після використання нематоцидів фумігантної дії (ДД, ДДБ, тіазон тощо) - 20 днів, системної дії - 10 днів. Роботи, пов'я­зані з розпушуванням грунту, проводяться не раніше ніж через 5 днів після обробки рослин пестицидами. При аварійних ситуаціях використовують засоби індивідуального захисту.

На поверхні рослин, обладнанні й комунікаціях теплиць пести­циди зберігаються не менше 10 діб. У цей період всі роботи, пов'язані з контактом із забрудненими поверхнями (в тому числі ремонтні), слід проводити в спецодязі. Підлогу приміщень, забруднених пести­цидами і біопрепаратами в теплицях, миють розчином кальцинова­ної соди (200-300 г соди на відро води) і 10 % хлорного вапна.

При теплицях, складах агрохімікатів (пестицидів, біопрепаратів, мінеральних добрив) і машиноремонтних майстернях слід мати ок­ремі побутові й допоміжні приміщення з душовими окремо для чо­ловіків і жінок. У теплицях з кількістю працівників не менше ЗО чоловік організовують кімнати для споживання їжі, обладнані необ­хідними меблями, умивальниками зі змішувачами гарячої і холод­ної води, електрокип'ятильником.

Осіб, які займаються приготуванням ґрунтових сумішей, під­живленням рослин органічними добривами (гній, пташиний послід тощо), а також тих, які контактують з грунтом, обробленим орган­ічними добривами, працюють у теплицях з біологічним обігрівом, після закінчення вегетаційного періоду обстежують на гельмїнто-носійство. У разі виявлення гельмінтоносії піддаються дегельмін­тизації.

Для профілактики шкірних захворювань працівники розчин­них вузлів і хімзахисту теплиць та тепличних комбінатів повинні щоденно перед початком роботи змащувати відкриті ділянки шкіри захисними кремами. Осіб, які працюють з пестицидами або контак­тують з ними (майстри тепличного виробництва, працівники роз­чинних вузлів, хімзахисту, складів агрохімзасобів, слюсарі-ремонт-ники, агрономи та ін.) забезпечуються спецхарчами (знежиреними і вітамінізованими молочними продуктами). Для стабілізації водно-сольового балансу організму тих, хто є в теплицях, забезпечують у необхідній кількості (з врахуванням кліматичних особливостей і сезону року) питвом (квасом, чаєм, відваром шипшини тощо) з доставкою їх в кімнати для приймання їжі та відпочинку.

Гігіета праці середнього медичного персоналу

Безпосередній догляд за хворими і виконання призначень ліка­ря вимагають від медичних сестер різних дій. Робочий день медсе­стри починається з вирішення організаційних питань та участі в обході хворих, що займає в середньому 1,5-2,0 години. Після цього основна увага приділяється виконанню вказівок лікаря. Залежно від характеру роботи, функціонального призначення кабінетів, па­лат, відділень робота може мати статичний, динамічний характер з напруженням окремих груп м'язів, порушенням функції деяких органів і систем.

Медична сестра повинна забезпечити правильне зберігання медикаментів і роздачу їх хворим, виконання призначень і догляд за хворими (вимірювання температури тіла, проведення ранкової гімнастики, контроль за харчуванням, підготовку до рентгенологіч­них, лабораторних, функціональних досліджень та операцій, прове­дення забору біологічного матеріалу на лабораторні дослідження та відправлення його в лабораторію), контролювати якість проведен-ної санітарної обробки, провести зважування хворих, слідкувати за відвідуванням хворих родичами та організацією передач тощо. Ро­бота з людьми взагалі, а особливо з хворими, вимагає великого психічного й емоційного напруження. Постійний контакт з хвори­ми, зокрема з інфекційними, пов'язаний з небезпекою захворіти.

Робота в рентгенологічних кабінетах і радіологічних відділен­нях пов'язана з негативним впливом іонізуючого випромінювання і постійним контролем за дозою опромінення. Використання елект­ричних приладів як у фізіотерапевтичних кабінетах, так і в стаціо­нарних умовах вимагає дотримання правил техніки безпеки, перед­бачених відповідними Інструкціями.

У відділеннях хірургічного профілю в обов'язки медичної сест­ри входить забезпечення своєчасного направлення хворого на опе­рацію чи дослідження, що вимагають особливих стерильних умов (аортографія, лімфографія, бронхографія, бронхоскопія тощо).