При формулюванні цілей аудиторського завдання слід звертати увагу на систему контролю i процес корпоративного управління, що стосується об’єктів аудиту. Цілі аудиту є основою процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту, а також результат оцінки діяльності аудиторської служби.
Відповідність i взаємозв’язок цілей господарюючого суб’єкта з цілями внутрішнього аудиту наведено в таблиці 2.2. [8, c.198]
Таблиця 2.2. Взаємозв’язок цілей підприємства i цілей внутрішнього аудиту.
|
№ з/п |
Цілі підприємства |
Цілі внутрішнього аудиту |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Постійне удосконалення ефективності діяльності підприємства. |
Виявлення внутрішніх резервів підприємства і визначення шляхів їх ефективного використання. |
|
2 |
Дотримання єдиної методики бухгалтерського обліку на всіх підприємствах зі складною організаційною структурою. Правильне формування зведеної і консолідованої звітності. |
Уніфікація і стандартизація облікових процесів, постійне консультування облікових працівників. |
|
3 |
Дотримання вимог чинних нормативних актів і стандартів бухгалтерського обліку та звітності. |
Інформування співробітників про існуюче законодавство та нормативні акти, що стосуються їх діяльності. |
|
4 |
Організація контролю з метою запобігання порушень, марнотратства, розкрадань. |
Розробка системи контролю, що дає можливість попередити неефективність господарювання. Виявлення та інформування керівництва про серйозні порушення, зловживання тощо. |
|
5 |
Розвиток і удосконалення управлінських навичок співробітників. |
Розробка адекватної програми навчання співробітників. |
|
6 |
Досягнення запланованих показників діяльності підприємства. |
Перевірка фактичного виконання прийнятих планів. |
|
7 |
Забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів. |
Розробка політики та стандартів обслуговування клієнтів, контроль за їх дотриманням. |
Поставлені перед співробітниками служби індивідуальні завдання повинні включати:
- аналіз і оцінку адекватності елементів системи внутрішнього контролю;
- дотримання підприємством положень нормативних і законодавчих актів;
- наявність та ефективність ведення бухгалтерського обліку й облікових процедур;
- наявність у системі управління підсистеми, що контролює виявлення і виправлення можливих помилок.
2.5. Методика проведення внутрішнього аудиту
Методика є важливим інструментом роботи системи внутрішнього аудиту. Керівник використовує її при підготовці перевірки, складанні програми і розподілу обов’язків між внутрішніми аудиторами. Пропонована методика розроблена на прикладі загального аудиту і включає три розділи: [18, c.15]
1. Планування внутрішнього аудиту і інша підготовча робота.
2. Основні напрями аудиторської перевірки, що складає безпосереднє рішення задач по перевірці: операцій з наявними грошовими коштами; операцій на рахунках в банках; операцій зовнішніх розрахунків; розрахунків по заробітній платні; операцій з основними засобами; обліку виробничих запасів; фінансових вкладень; витрат; фінансових результатів, фундацій, резервів, кредитів і позик; правильності нарахування і сплати податків.
3. Порядок складання звіту, його узгодження і представлення керівництву.
Направлену на досягнення цілей при рішенні задач внутрішнього аудиту методику необхідно проаналізувати в різних аспектах, яким властиві: вертикальний, горизонтальний, трендовий аналіз окремих статей балансу, а також розрахунок і оцінку коефіцієнтів (ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, фінансової незалежності і визначення його впливу на стратегії управління). Необхідна для визначення цих коефіцієнтів інформаційна база, яка готується на основі бухгалтерської і статистичної звітності, а також даних бухгалтерського обліку.
Залежно від специфіки сегмента, що перевіряється, аналіз може, проводиться по наступних напрямах:
- аналіз фінансового стану за даними балансу, при цьому проводиться вертикальний аналіз (аналіз питомої ваги окремої статті балансу в його загальному підсумку), горизонтальний (аналіз темпів зростання або зниження сум по статтях балансу в звітному періоді в порівнянні з попереднім), трендовий (аналіз визначається середньорічним темпом приросту по статтях балансу і розраховується його прогнозне значення, хоча при цьому і присутній недолік заснований на тенденції екстраполяції, перенесенні даних тенденції на майбутнє);
- розрахунок і оцінка коефіцієнтів ліквідності, таких як загальний показник ліквідності, коефіцієнт абсолютної і поточної ліквідності; коефіцієнтів забезпечення власними засобами, коефіцієнтів відновлення або втрати платоспроможності (варто відмітити, що в Україні це основний коефіцієнт, який характеризує життєдіяльність підприємства);
- розрахунок і оцінка фінансової стійкості: абсолютна стійкість, нормальна стійкість, нестійкий фінансовий стан, кризовий стан.
- оцінка ділової активності; розрахунок і аналіз фінансового циклу;
- аналіз чинника прибутку від реалізації;
- аналіз рентабельності організації; розрахунок коефіцієнта фінансової незалежності, його вплив на вибір стратегії управління;
- аналіз руху власного капіталу; розрахунок чистих активів;
- аналіз руху грошових коштів; оцінка достатності грошових коштів.
- аналіз руху позикових засобів;
- аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;
- аналіз майна, що амортизується (обсяг, динаміка, структура, ефективність);
- аналіз руху засобів фінансування довгострокових фінансових вкладень.
Варто відзначити, що при оцінці і розрахунку фінансової стійкості важливо розглядати не окремо взяті показники, а їх різні комбінації і залежність.
Загальний порядок організації та проведення внутрішнього аудиту наведений нижче (табл. 2.3). [8, c.197]
Завантажити реферат