- Із протоколу зборів (л.д. 10) випливає, що був затверджений склад ініціативної групи - 55 чоловік, однак у списку членів ініціативної групи (л.д. 28-24) - 54 чоловік. У зазначеному описці і зобов'язанні (л.д. 25-28) маються не обговорені виправлення.
- В описці членів ініціативної групи не заповнені дані про народження і паспорт у відношенні Кирмизи В.П. (№22), Архипцевої-Ковальчук Н.И. - (№24), Грабового Н.А. (№25). Ульянової В.В. (№30), Курочкіна Е.Ю. - (№33), Ганисенко О.М. (№38), Пухова А.А. (№47), Капітонової Н.И. (№50).
- У зобов'язанні (л.д. 25-28) також не зазначені паспортні дані по всіх членах ініціативної групи.
У порушення ч. 3 від. 17 зазначеного Закону зобов'язань не підписано всіма членами ініціативної групи. Так, на листі 1 зобов'язання в список включено 15 членів ініціативної групи, а підписів мається 16 (л.д. 25), на листі 2 зобов'язання в список включено 15 чоловік, а підписів - 12 (л.д. 26), на листі 3 зобов'язання в списку - 15 чоловік, а підписів -13 (л.д. 27), на листі 4 зобов'язання в списку - 9 чоловік, а підписів - 7 (л.д. 28).
При таких обставинах суд вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги заявників Абрамського Т.Д., Тюрикової О.Н., а тому, керуючись ст.ст. 2,7.8,15-17 Закони України "Про Всеукраїнський і місцевий референдум", ст.ст. 15,30,62, 248-1 - 248-7 ЦПК України, суд вирішив: у задоволенні скарги Абрамського Т.Д. і Тюриковой О.Н. — відмовити.
2000 року серпня 15 Судова колегія по цивільних справах Одеського обласного суду в складі головуючого судді Панасенкова В.А., суддів: Заведея В.Н., Троїцької Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу по касаційній скарзі Абрамського Томаса Деонисовича на рішення Иллічівського міського суду Одеської області від 15 червня 2000 року по скарзі Абрамського Томаса Деонисовича, Тюрикової Олени Миколаївни про визнання дій міського голови неправомірними, установила :
14 квітня 2000 року члени ініціативної групи м. Іллічівська Абрамський Т.Д. і Тюрикова О.Н. звернулися зі скаргою про визнання дій міського голови неправомірними.
У скарзі вони вказали, що з ініціативи міської організації Компартії України 11 лютого 2000 року в 14 час. на площадці спорткомплексу "Юність" у м. Іллічівську були проведені збори жителів м. Іллічевська по виборам ініціативної групи для збору підписів для проведення Всеукраїнського референдуму.
22 березня 2000 року всі матеріали по проведенню і результатам зборів були направлені голові Іллічівської міської Ради.
Однак 5 квітня 2000 року голова Іллічівської міської Ради відмовив їм у напрямку документів у Центральну виборчу комісію для реєстрації ініціативної групи для збору підписів.
Вважаючи таке відмовлення незаконним, Абрамський Т.Д. і Тюрикова О.Н. просили скаргу задовольнити, зобов'язати голову Іллічівської міської Ради направити в Центральну виборчу комісію документи для реєстрації ініціативної групи, обраної на зборах громадян м. Іллічевська 11 лютого 2000 року і стягнути на користь Іллічівської міської організації Компартії України 60000 грн.
Рішенням суду в задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі Абрамський Т.Д. просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити, чи направити справу на новий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи касаційної скарги, викладені заявником Абрамським Т.Д., пояснення на касаційну скаргу представника виконкому Іллічівської міської Ради, судова колегія вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає по наступним підставах.
Як убачається з матеріалів справи, 31 січня 2000 року Іллічівська міська організація Компартії України сповістила голови Іллічівської міської Ради про проведення 11 лютого 2000 року збори жителів міста по проведенню всеукраїнського референдуму (л. д. 7).
22 березня 2000 року Іллічівська міська організація Компартії України направила голові Іллічівської міської Ради матеріали для реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму. обраної на зборах жителів міста 11 лютого 2000 року (л.д. 8—28).
30 березня 2000 року міський голова повернув матеріали в зв'язку з тим, що при проведенні зборів жителів міста по обранню ініціативної групи всеукраїнського референдуму був порушений порядок підготовки і проведення таких зборів, передбачений ст. 16 Закону України "Про Всеукраїнський і місцевий референдуми" (л.д. 5).
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд обґрунтовано виходив з того, що представлені заявниками документи для реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму не відповідають вимогам ст.ст.7,15,16,17 Закону України "Про всеукраїнський і місцевий референдуми".
При підготовці і проведенні збори жителів міста по обранню ініціативної групи всеукраїнського референдуму були порушені вимоги законодавства про референдуми.
Твердження заявника Абрамського Т.Д. у касаційній скарзі про те, що ініціативна група всеукраїнського референдуму була обрана 11 лютого 2000 року 370 жителями міста відповідно до встановленого порядку, не можуть бути прийняті в увагу, оскільки вони не відповідають дійсності, і спростовуються наявними в справі документами.
Суд ретельно перевірив зазначені твердження заявників і з вірогідністю установив, що в ході реєстрації учасників збори не перевірялися ініціаторами зборів, чи мають вони право брати участь у референдумі, у протоколі зборів не зазначені кількість учасників збори на момент відкриття збори, кількість учасників, допущених до голосування і що приймали участь у роботі зборів, на зборах жителів міста не обговорювалося доцільність проведення референдуму і формулювання питань, пропонованих на референдум, а також не обговорювався склад ініціативної групи, не всі члени ініціативної групи підписали зобов'язання про дотримання ними законодавства України про референдум.
З урахуванням викладених обставин суд прийшов до правильного висновку про те, що міський голова обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про напрямок у Центральну комісію з усеукраїнського референдуму матеріалів для реєстрації ініціативної групи.
Суд всебічно і повно з'ясував обставини, що мають значення для правильного дозволу скарги, дав оцінку зібраним у справі доказам відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, і ухвалило законне, обґрунтоване рішення.
Тому в судової колегії не мається основ до скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 310,311 п.1 ЦПК України, судова колегія, визначила :
Касаційну скаргу Абрамського Томаса Деонисовича залишити без задоволення, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 червня 2000 року - без зміни.
Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.
Завантажити реферат