Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
а) “Contra spem spero”;
б) “Скрізь плач, і стогін, і ридання…”;
в) “Слово, чому ти не твердая криця”
29. “Contra spem spero” українською мовою перекладається:
а) “завжди те саме”;
б) “марево”
в) “без надії сподіваюсь”.
30. Михайлові Драгоманову присвячений цикл поезій:
а) “Сім струн”;
б) “Сльози-перли”;
в) “Пісні про волю”.
31. З якої поеми слова:
До зброї всі! Чи ще живе
Міцна одвага ваша?
За волю згинуть ми клялись,
А де ж присяга наша?
Хто волі ще не відцуравсь,
Нехай іде до бою!
Хто пам`ятав про славу й честь, -
До зброї! Хто за мною? –
а) “Самсон”;
б) “Роберт Брюс, король шотландський”;
в) “Давня казка”.
31. Так, я вільний, маю бистрі
Вільні думи-чарівниці,
Що для них нема на світі
Ні застави, ні границі, -
Це слова з поеми:
а) “Роберт Брюс, король шотландський”;
б) “Давня казка”;
в) “Самсон”.
33. У якому з віршів Леся Українка пише:
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
а) “Сторононька рідна! коханий мій краю!”;
б) “До товаришів”;
в) “Напис в руїні”.
34. Заклик: “Хай гине цар” – звучить у:
а) поемі “Роберт Брюс, король шотландський”;
б) вірші “Напис в руїні”;
в) поемі “Давня казка”.
35. Жанр твору “Лісова пісня”:
а) поема;
б) драма-феєрія;
в) казка.
36. Не зневажай душі своєї цвіту,
бо з нього виросло кохання наше!
Той цвіт від папороті чарівніший –
Він скарби творить, а не відкриває…
Ці слова адресовані:
а) Мавці;
б) Лукашеві;
в) Килині.
37. “О, не журися за тіло!” – так починається монолог:
а) Лісовика;
б) Мавки;
в) Лукаша.
38. Як звали бояриню з однойменної драматичної поеми Лесі Українки:
а) Катерина;
б) Оксана;
в) Марія.
39. У “Боярині” згадується:
а) Полтавська битва;
б) битва під Берестечком;
в) Переяславська Рада.
40. Які гетьмани України згадуються в “Боярині”:
а) Брюховецький;
б) Б.Хмельницький;
в) Дорошенко
г) Сомко;
д) Тетеря.
41. Поезія “До мого фортеп`яно” за жанром:
а) елегія;
б) послання;
в) медитація.
42. Для кого виду лірики належить вірш “Досвітні огні”:
а) громадсько-політичного;
б) пейзажного;
в) інтимного.
43. Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає сили,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі.
“Епілог”
Ця строфа написана:
а) амфібрахієм;
б) ямбом;
в) хореєм.
44. Визначити віршовий розмір:
Тішся, дитино, поки ще маленька,
Ти ж бо живеш на весні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні, -
а) амфібрахій;
б) ямб;
в) хорей;
г) дактиль;
д) анапест
45. Та пісня, як море, і стогне, й рида,
І барвами грає,
І скелі зриває,
Як чиста прозора вода.
Визначити художні засоби:
а) фразеологізми;
б) порівняння;
в) метафори;
г) епітети;
д) метонімії;
е) протиставлення.
46. Щовечора, як зіронька
До місяця сходить,
Молодая дівчинонька
В садочок входить.
Тут використано засіб:
а) протиставлення;
б) порівняння;
в) художнього паралелізму.
47. Що характеризує драматичну поему як жанр:
а) поєднання драматичного, епічного й ліричного розкриття теми;
б) широкий фон подій;
в) стислість і лаконізм у викладі матеріалу;
г) глибока психологічність конфлікту;
д) повчально-моралізаторський характер;
е) смерть головного героя.
48. “Леся Українка не тільки один з найбільших, але один їз найоригінальніших поетів світу”, - сказав так:
а) І. Франко;
б) Д. Павличко;
в) М.Рильський.
49. “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини”. Ці слова належать:
а) М. Коцюбинському;
б) І. Франкові;
в) О. Маковею.
50. “Її поезія – то огнисте оскарження того дикого гніту самоволі, під яким стогне Україна”, - зазначав в одній із своїх літературних праць:
а) М. Коцюбинський;
б) О. Маковей.
в). І. Франко.
51. “На свій вік це геніальна жінка… Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та людського життя”, - писав про зустріч з поетесою:
а) І. Франко;
б) М. Павлик;
в) С. Мержинський.
52. “На залізний вівтар свого убогого краю вона поклала все, що мала: талант, і серце, і свої недовгі дні”, - писала про Лесю Українку:
а) Людмила Старицька-Черняхівська;
б) Ізидора Косач-Борисова;
в) Ольга Кобилянська.
53. Нова доба над нами розцвітала,
Та слава Лесі вічно з нами буде,
Як меч проти неправди і облуди,
В борні за правду зброя золота, -
сказав в одній із своїх поезій:
а) М. Рильський;
б) Д. Павличко;
в) В. Сосюра.
54. На основі поезій “Стояла я і слухала весну…”, “Дивлюсь я на яснії зорі…”, “Хотіла б я піснею стати…” романси створив:
а) П. Майборода;
б) К.Стеценко;
в) В. Кирейко.
55. Літературна премія імені Лесі Українки за кращі твори для дітей та юнацтва присуджується в:
а) 1963;
б) 1972;
в) 1981.
56. За кордоном пам`ятники Лесі Українці споруджено у:
а) Вашингтоні (США);
б) Саксатуні (Канада);
в) Сурамі (Грузія);
г) Батумі (Грузія);
д) Брюсселі (Бельгія);
е) Торонто (Канада).
Результати тестування ми об`єднали у таблицю.
Таблиця 2.4
Результати тестування на етапі формуючого експерименту
|
Рівень |
Високий рівень |
Достатній рівень |
Низький рівень |
|
Клас |
|||
|
10-А експериментальний |
19% |
43% |
38% |
|
10-Б контрольний |
9% |
33% |
58% |
Кількісний аналіз показників дозволяє говорити про те, що учні 10-А класу значно краще впорались з тестуванням. Кількість учнів, що показали високий рівень естетичних здібностей у 10-А класі на 10% більша, ніж у 10-Б; кількість учнів з достатнім рівнем здібностей у 10-А класі теж на 10% більша, ніж у 10-Б класі, а низький рівень здібностей у 10-А класі на 205 нижчий, ніж у 10-Б.
Результати контрольного тестування свідчать про те, що зміна характеру діяльності учнів на уроці, поєднання репродуктивних і пошукових методів принесли вагомі результати. Письмові відповіді та їх якісний аналіз вказує на те, що учні 10-А класу навчились мислити самостійно, висловлювати свої власні міркування; орієнтовані на свій естетичний ідеал. Мова творчих робіт стала більш яскравою, образною, а естетичні оцінки і судження влучнішими і аргументованими. Відчувається також усвідомлене ставлення до добра і зла, до красивого і потворного. Виконання завдань третього типу показало розвинену фантазію і образне мислення учнів, їх творчі здібності й естетичні потреби.
Завантажити реферат