Міністерство внутрішніх справ в Україні

У великих аеропортах, морських і річкових пор­тах функціонують відділи внутрішніх справ, підпо­рядковані територіальним УМВС областей, міст.

До складу органів внутрішніх справ на транспорті входять усі основні галузеві служби, крім державтоінспекції, паспортної, пожежної, деяких інших під­розділів.

На окремих промислових підприємствах, в уста­новах та організаціях, діяльність яких пов'язана з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо значна технічна небезпека виробництва і ряд інших) створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об'єктах.

Компетенція, завдання і функції органів внутріш­ніх справ, взаємовідносини між ними та окремими службами надають системі органів МВС України не­обхідної цілісності, чіткого підпорядкування та са­мостійності окремих елементів, що дозволяє ефек­тивно діяти на основі єдиних правових норм.

Система органів внутрішніх справ проявляє себе, як будь-яка інша соціальна система, як об'єкт, що управляє та управляється, тобто фактично виступає об'єктом і суб'єктом управління.

З урахуванням нинішнього адміністративно-тери­торіального устрою України, соціально-економічних і політичних обставин, криміногенної ситуації в країні та функціонального призначення органів внутрішніх справ, сучасна система органів МВС Ук­раїни складається з двох підсистем: центральних і місцевих органів внутрішніх справ. До центральних органів належить Міністерство внутрішніх справ України. Місцевими органами є Головні управління, Управління внутрішніх справ МВС України в Кри­му, в областях, містах, відділи (управління) внут­рішніх справ у районах (районах у містах) і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ.

Органи внутрішніх справ являють собою систему, що характеризується суворим дотриманням принци­пу централізованого управління відповідними еле­ментами (підсистемами) та встановленням між ними субординаційних зв'язків. Місцеві органи внутріш­ніх справ безпосередньо підпорядковуються вищим за ієрархією органам внутрішніх справ. Правові ак­ти, що приймаються останніми, є обов'язковими для місцевих органів внутрішніх справ.

Мі­ністерство внутрішніх справ України

Всю систему органів внутрішніх справ очолює Мі­ністерство внутрішніх справ України — централь­ний орган державної виконавчої влади.

Міністерство реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспіль­ства й держави від протиправних посягань, органі­зує й координує діяльність органів внутрішніх справ із боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку і гарантування громадської безпеки.

Основними завданнями МВС України є:

• організація та координація діяльності органів внутрішніх справ із захисту прав і свобод грома­дян, інтересів суспільства і держави від проти­правних посягань, охорони громадського поряд­ку і гарантування громадської безпеки;

• участь у розробленні та реалізації державної по­літики щодо боротьби зі злочинністю;

• забезпечення запобігання злочинам, їх припи­нення, розкриття й розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють учинен­ню правопорушень;

• гарантування відповідно до законодавства Ук­раїни безпеки працівників суду і правоохорон­них органів, їхніх близьких родичів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

• визначення основних напрямів удосконалення роботи органів внутрішніх справ, подання їм ор­ганізаційно-методичної та практичної допомоги;

• забезпечення виконання кримінальних покарань, участь у соціальній реабілітації засуджених;

• організація роботи, пов'язаної з гарантуванням безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки;

• забезпечення законності в діяльності працівни­ків і військовослужбовців системи.

МВС України очолює Міністр, призначуваний відповідно до Конституції України; він уходить до складу Кабінету Міністрів України.

Міністр має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України, розподіляє обов'язки між заступниками Міністра та визначає повноваження структурних підрозділів Міністерства.

Міністр внутрішніх справ України несе персо­нальну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій, визначає ступінь відповідальності заступ­ників Міністра, керівників підрозділів Міністерства.

Для погодженого вирішення питань, що нале­жать до повноважень МВС України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мініс­терстві утворюється колегія в складі Міністра (голо­ва колегії), заступників Міністра за посадою, а та­кож інших керівних працівників органів внутріш­ніх справ.

Члени колегії Міністерства затверджуються Кабі­нетом Міністрів України.

Рішення колегії проводяться в життя найчастіше наказами Міністра.

Для розгляду наукових рекомендацій і пропози­цій щодо основних напрямків діяльності органів внутрішніх справ, обговорення найважливіших про­грам і вирішення інших питань при МВС України можуть створюватися відповідні ради й комісії з включенням до їхнього складу провідних учених і висококваліфікованих фахівців-практиків.

Система місцевих органів внутрішніх справ має такі структурні елементи: управління (головні уп­равління) внутрішніх справ МВС України в Криму, в областях, містах, відділи (управління) внутрішніх справ у районах (районах у містах) і лінійні відділи (управління) внутрішніх справ.

Всі ланки системи органів внутрішніх справ Ук­раїни функціонують у тісній взаємодії як між со­бою, так і з іншими державними органами, орга­нізаціями та населенням країни, що є гарантією їхньої ефективної діяльності під час виконання покладених на них завдань з охорони громадсько­го порядку та боротьбі зі злочинністю в країні.

Міліція в Україні, як найважливішій орган внутрішніх справ

Міліція в Україні — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здо­ров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від про­типравних посягань.

Міліція — єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Правовою основою діяльності міліції є: Конститу­ція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав люди­ни, міжнародні правові норми, ратифіковані в уста­новленому порядку.

Центральне місце в системі правових актів, що регулюють діяльність міліції, посідає Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. Закон складається з 6 розділів:

Розділ 1. Загальні положення. Розділ 2. Обов'язки і права міліції. Розділ 3. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї. Розділ 4. Служба в міліції.

Розділ 5. Правовий і соціальний захист. Відпові­дальність працівників міліції.

Розділ в. Контроль і нагляд за діяльністю міліції. Згідно з чинним законодавством основними зав­даннями міліції є: гарантування особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інте­ресів; запобігання правопорушенням та їх припи­нення; охорона й забезпечення громадського поряд­ку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; убезпечення дорожнього руху; за­хист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стяг­нень; участь у поданні соціальної та правової допо­моги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них зако­ном обов'язків.