Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Формування та розвиток страхового ринку України за роки незалежності

Реферати / Інші / Формування та розвиток страхового ринку України за роки незалежності

План

Вступ

1. Перший етап формування та розвитку страхового ринку в Україні (1991-1993 рр)

2. Український ринок страхування в 1993-1996 рр

3. Останній етап формування страхового ринку. Страховий ринок сьогодні.

Список використаної літератури

Вступ

Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові по­слуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Український страховий ринок перебуває сьогодні на порозі поступового інтегрування у світовий. Тому дуже важливо з'ясу­вати, яке місце посідає страховий ринок у країнах з розвиненою економікою, де страхову галузь визнано однією з найважливі­ших. Вона забезпечує дієву систему захисту майнових прав та ін­тересів усіх громадян і підприємств, підтримання соціальної ста­більності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важливим фінансовим інструментом регулювання національної еко­номіки й потужним джерелом акумулювання коштів для їх подаль­шого довготермінового інвестування в народне господарство.

Страхова діяльність належить до найприбутковіших видів сві­тового бізнесу? Так, 2000 року 6 страхових компаній входили до списку 50 найбільших компаній світу. Щорічний світовий обсяг страхових послуг наближається до 2,5 трлн дол. США.

У більшості економічно розвинених країн держава істотно впливає на національний страховий ринок через законодавство й уповноважені страхові організації, в яких вона володіє, як прави­ло, значним пакетом акцій. Завдяки цьому вдається якомога повніше використовувати місткість стра­хового ринку й забезпечувати безпосередній державний контроль за можливими каналами відпливу валюти за кордон.

Останнім часом значно посилилася конкуренція між банківсь­ким та страховим бізнесом, і переможцями в цій конкурентній боротьбі часто виходять страхові компанії. У більшості країн страхові компанії активно залучені до пен­сійного бізнесу, у рамках якого вони активно й успішно конку­рують з іншими інститутами цього ринку (пенсійними фондами і т. ін.). Реалією сьогодення стала активізація міжнародної діяльності страхових компаній (особливо в Європі зі створенням Європей­ського союзу), а саме злиття страхових компаній, які містяться в різних країнах, і відкриття нових філій за кордоном. З 16 червня 1999 року набула чинності Угода про партнерство між Україною та країнами Євросоюзу в частині банківської та страхової діяль­ності, яка передбачає, зокрема, створення для іноземних страхо­виків умов, не гірших за ті, що існують для страховиків-резидентів. З огляду на сказане страховий ринок України зазнає істотних змін, про які йтиметься далі.

У розвинених країнах страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8—12 % валового внутрішнього продукту. Загальний обсяг надходжень до бюджетів цих країн від страхової галузі порівнянний з обсягом відповідних надходжень від банківської системи. Акумульовані через страхування грошові кошти є джерелом великих інвестицій.Український страховий ринок порівняно з провідними країнами, де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває у стадії формування. Тому його частка у вітчизняній економіці ще доволі мала

1.Формування страхового ринку України – перший етап (1991-1993 рр)

Поняття «страховий ринок» у пострадянській економіці скла­лося на початку 90-х років. Саме на цей період припало створен­ня поряд з Держстрахом перших альтернативних страхових орга­нізацій.

Зародження й розвиток страхового ринку України — процес, що має багато спільного з аналогічними процесами в інших пост-соціал і стичних країнах. Проте нашій країні притаманні й деякі специфічні риси.

Із законодавчим упровадженням у колишньому Радянському Союзі деяких елементів ринкової економіки (особливо з появою 1988 року Закону «Про кооперацію») почали створюватися перші страхові кооперативи, їхня частка в загальних обсягах страхування була незначною — не більш як 1 %. Проте існування кооперативів протягом 1988—1989 років мало велике значення, оскільки дало змогу набути першого досвіду роботи в ринкових умовах, посп­рияло підвищенню кваліфікації кадрів. Під страховий захист по­чали брати «нетрадиційні» для Держстраху СРСР ризики, зокре­ма вантажі, відповідальність за невиконання угод третіми особами тощо. Уже на перших порах зародження на теренах ко­лишнього СРСР страхового ринку альтернативні страховики пиль­ну увагу звернули на зміст страхових продуктів (послуг), що про­понуються в розвинених країнах Заходу. Завдяки цьому і в Україні почав зростати асортимент страхових послуг, виник інститут пере­страхування. Коли 1990 року рамки законодавства в напрямку розвитку ринкових відносин було розширено, почали створюва­тися перші комерційні страхові компанії. Можна відокремити чотири основні чинники, які сприяли розвитку на ринку повноцін­них суб'єктів страхування.

Чинник 1-й — створення порівняно великих страхових орга­нізацій союзного значення з широкою мережею периферійних філій, у тому числі й в Україні, що перетворилися згодом на са­мостійних юридичних осіб. Так, скажімо, виникла теперішня компанія АСКА.

Чинник 2-й — створення комерційних страхових організацій на базі розміщених в Україні установ системи колишнього Держстраху СРСР і Індержстраху СРСР. Цей процес відбувався поступово і певною мірою опосередковано. Оскільки до кінця 1993 року Держстрах залишався повністю державною організаці­єю, то через слабкий розвиток на той час ринкового законодавст­ва він був істотно обмежений щодо можливостей підписувати вигідні страхові угоди, отримувати доходи від інвестиційної дія­льності, впроваджувати ефективні форми мотивації праці тощо. Система ще тривалий час пропонувала підприємствам і населен­ню «застарілі» шаблонні страхові продукти доринкового періоду. Державний страховик мав здійснювати обов'язкове страхування, яке було, здебільшого, збитковим. Імідж Держстраху багато втратив через гіперінфляцію і неможливість з багатьох (переваж­но не залежних від страховика) причин своєчасно компенсувати втрати й виплачувати громадянам за попередніми договорами змі­шаного страхування життя, укладеними ще за радянських часів.

З огляду на сказане кваліфіковані працівники Держстраху по­чали переходити до інших компаній, створювати страховиків-супутників, які активно залучалися до страхування «вигідних» ризиків, запроваджуючи ті види страхування, яким не надавалося належної уваги в Держстраху. Навіть і тоді, коли в 1992—1993 ро­ках законодавством України Держстрах (на той час уже Націо­нальна акціонерна страхова компанія «Оранта») було поставлено в однакові умови з іншими компаніями, страхові компанії-супутники не зникли, а, набувши певного досвіду, працювали й далі (щоправда, поступово втрачаючи зв'язки зі своєю «базою»). За­уважимо, що зазначений процес не був результатом спеціальної політики з боку Держстраху: його ініціювали й втілювали на міс­цях працівники регіональних установ.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2019 україномовні реферати та навчальні матеріали