Розрахункові рахунки відкриваються суб'єктам господарювання, які перебувають на господарському розрахунку, наділеним власними оборотними коштами і які мають самостійний баланс, наділеним правом юридичної особи.
Розрахункові субрахунки відкриваються суб'єктам господарювання, які мають окремі негоспрозрахункові підрозділи - магазини, склади, філії і т.п. - поза своїм місцезнаходженням. Такі рахунки відкриваються по клопотанню власника основного рахунка і використовуються для зарахування виторгу і проведення розрахунків за місцем перебування негоспрозрахункових підрозділів.
Поточні рахунки в установах банку відкриваються суб'єктам господарювання, які не перебувають на госпрозрахунку, не наділеним власними оборотними коштами і які не мають самостійного балансу. Поточні рахунки відкриваються структурним одиницям виробничих і науково-виробничих об'єднань, іншим госпрозрахунковим підрозділам, організацій і установ, розташованим поза їх місцезнаходженням. Поточні рахунки відкриваються також: установам і організаціям, які перебувають на держбюджеті, керівники яких не є самостійними розпорядниками кредитів; підприємствам, організаціям і установам, яким виділяються кошти за рахунок республіканського бюджету для цільового використання; кооперативам за місцем перебування філій.
Порядок відкриття як поточних, так і валютних рахунків не має принципових розходжень і зводиться до представлення в обраний фірмою банк наступного набору документів:
üзаява на відкриття рахунка;
üнотаріально завірена копія статуту фірми й установчих документів;
üсвідоцтво про державну реєстрацію фірми;
üдовідки про постановку на облік у податковій інспекції й органах управління позабюджетних фондів;
üдовідка про постановку на облік в органах державної статистики;
üнотаріально завірена картка зразків підписів розпорядників кредитів підприємства (перший підпис) і контролерів (другий підпис)
Проведення касово-розрахункових операцій через банк дозволяє державі всебічно контролювати фінансово-господарську діяльність об'єднань (підприємств). Банк контролює підприємства й у частині дотримання ними установлених фондів заробітної плати, лімітів на відрядження і господарські витрати, стежить за своєчасністю розрахунків підприємств із держбюджетом по податковим зборам, за своєчасною оплатою рахунків і платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички на різні цілі, під певні забезпечення і спостерігає за поверненням цих позичок у встановлений термін і т.п.
Оскільки грошові засоби є посередником у всіх розрахунках, очевидно, що для забезпечення нормального кругообігу коштів у народному господарстві, ведення діяльності в умовах ринкової економіки необхідно правильно і вчасно виконувати всі розрахунки. У свою чергу ефективність розрахункових операцій багато в чому залежить від стану бухгалтерського обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій. Перед фінансовим обліком, розрахунків і кредитів стоять наступні основні завдання:
üсвоєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, так і готівкою;
üповне й оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху коштів і розрахункових операцій;
üдотримання діючих правил використання коштів по призначенню відповідно до виділених лімітів фондами і кошторисами;
üорганізація і проведення у встановлений термін інвентаризацій коштів і стану розрахунків, вишукування можливостей недопущення виникнення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;
üконтроль за наявністю і схоронністю грошей у касі, на розрахунковому й іншому рахунках у банках;
üконтроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності, а також коштів отриманих у порядку кредитування.
2.2. Порядок безготівкових розрахунків і касових операцій.
Безготівкові розрахунки в Україні здійснюються відповідно до Положення про безготівкові розрахунки, законом «Про банки і банківську діяльність» і іншими законами України. Дане Положення регулює здійснення безготівкових розрахунків у валюті України і на території у формах, передбачених законодавством, визначає формати, порядок заповнення й оформлення використовуваних розрахункових документів. Безготівкові розрахунки здійснюються через кредитні організації (філії) і /або Нацбанк по рахунках, відкритим на підставі договору банківського рахунка або договору кореспондентського рахунка (субрахунку).
Розрахункові операції по перерахуванню коштів через банк можуть здійснюватися з використанням:
1) кореспондентських рахунків (субрахунків), відкритих у Нацбанку;
2) кореспондентських рахунків (субрахунків), відкритих в інших кредитних організаціях;
3) рахунків учасників розрахунків, відкритих у небанківських кредитних організаціях, що здійснюють розрахункові операції;
4) рахунків міжфіліальних розрахунків, відкритих усередині однієї кредитної організації.
Списання коштів з рахунка здійснюється на підставі розрахункових документів за розпорядженням його власника або без нього у випадках, передбачених законодавством.
Порядок оформлення, прийому, обробки електронних платежів і здійснення розрахункових операцій з їхнім використанням регулюється окремими нормативними актами Нацбанку, і укладаються між банком і його клієнтами договорами, що визначають порядок обміну документами з використанням коштів захисту інформації.
Форми безготівкових розрахунків:
a) розрахунки платіжними дорученнями;
Платіжними дорученнями є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку, оформлене розрахунковим документом, перевести грошову суму на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку
b) розрахунки по акредитиву;
Акредитив являє собою умовне грошове зобов'язання, прийняте банком з доручення платника, зробити платежі на користь одержувача коштів по пред'явленню останнім документів, що відповідають умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку зробити такі платежі
c) розрахунки чеками;
Чек - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця (особа яка має кошти в банку, якими вона вправі розпоряджатися шляхом виставляння чеків) банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачу (на користь якого виданий чек). Платником є банк, у якому знаходяться кошти.
d) розрахунки по інкасо.
Розрахунки по інкасо являють собою банківську операцію, за допомогою якої банк із доручення і за рахунок клієнта на підставі розрахункових документів здійснює дії з доручення від платника платежу. Для здійснення розрахунків по інкасо банк - емітент вправі залучати інші банки.
Форми безготівкових розрахунків обираються клієнтами банків самостійно і передбачаються в договорах, що укладаються ними зі своїми контрагентами.
Банки здійснюють операції по рахунках на підставі розрахункових документів: платіжних доручень, акредитивів, чеків, платіжних вимог; інкасових доручень, що дійсні протягом 10 календарних днів.
Завантажити реферат