Б.Мартос розробив свою класифікацію кооперативів, докладно описав кожну кооперативну форму, спираючись на український і зарубіжний матеріал. В Україні, на його думку, найпоширенішими видами кооперації буди кредитові, споживчі й сільськогосподарські товариства та їхні союзи. Вчений розглянув також статут "кооперативів, права і обов'язки членів, інші статутно-організаційні питання кооперативного руху. З'ясування цих проблем не втратило свого практичного значення досі.
Підсумовуючи свої дослідження, Б.Мартос дає цінні поради, спрямовані на організацію кооперації. Особливу увагу він звертає на кадрове забезпечення з погляду фаховості і моральних засад. Для розвитку кооперації, - писав учений, -потрібні досвідчені керівники та добре підібраний фаховий персонал. " .В першу чергу керівник кооперативної установи, - зазначав Б.Мартос, - повинен бути людиною порядною. Розум, досвід та енергія людини нечесної принесуть коопераційне користь, а тільки шкоду, тому в першу чергу потрібні люди непідкупні, що для них матеріальні блага не грали б у житті першої ролі, і то однаково, чи справа йде про які-небудь дрібні вигоди, чи про якусь велику користь. Кожен працівник, будучи найталановитішим, повинен пам'ятати, що не кооперація існує для нього, а він для кооперації. Такий принцип відповідає сутності кооперації.
Як видно, кооперативна теорія і практика цінувала насамперед фундаментальні моральні засади людини, господарські, національні й культурні традиції. Це були ті ознаки, які відрізняли кооперацію від господарських систем капіталізму і державницького соціалізму. "Теорія кооперації" Б.Мартоса - помітне явище в науці про кооперацію.
Напередодні Другої світової війни Б.Мартос брав участь у міжнародних кооперативних конгресах, був членом українського економічного товариства в Подєбрадах, Вільної Академії у Празі, Міжнародного інституту для Кооперативних Студій в Парижі. Він чимало доброго зробив для розвитку кооперації в Чехословаччині.
Після Другої світової війни Б.Мартос був ректором Української Економічної Високої Школи у Мюнхені, в 1904 р. очолив Українську Секцію Інституту для вивчення історії і культури СРСР. Восени 1958 року вчений переїхав до США, де співпрацював в УВАН, НТШ, в Українському Технічному Інституті в Нью-Йорку. Помер Б.Мартос на 99-му році життя 19 вересня 1977 року в Ірвінгтоні.
Теоретиком і організатором кооперації був Юліян Павликовський, який народився 20 липня 1888 року в селі Си-нькові Радехівського повіту на Львівщині. Ю.Павликовський вчився на юридичному факультеті Львівського університету, який закінчив 1910 року і за порадою своїх наставників поглиблював економічні знання, закінчивши як стипендіат товариства "Сільський господар" Високу Школу Хліборобської Культури у Відні.
У Відні український слухач зацікавився агрономією і біологією, мав намір виїхати до Голландії для продовження студій і підготовки до академічної кар'єри. Ю.Павликовський найбільше цікавився політичною економією, зокрема в інтерпретації професора К.Гофмайстра, який належав до молодшої історичної школи.
За власним зізнанням, він зачитувався працями вчених Німеччини й Австрії, згуртованих у Союз соціальної політики на чолі з Г.Шмоллером (1838-1917). Учені-економісти цієї школи протиставляли свої ідеї абстрактним економічним теоріям ліберального індивідуалізму, марксистського детермінізму і деяким висновкам психолого-математичної школи. Вони шукали позитивних фактів розвитку суспільно-економічних стосунків, еволюційних стремлінь до поступу і нового соціального ладу. Український учений був обізнаний також і з американською інституційною економічною школою, яка вважала, що кожній нації притаманні історично сформовані суспільно-економічні інституції й традиції, з якими потрібно рахуватися, модернізуючи господарську систему. Ю.Павликовському імпонували теорії "Кембріджської школи". Він не раз посилався на А.Маршалла (1842-1924), який високо цінував реальну наукову допомогу суспільному прогресові.
На теоретичні засади цих наукових шкіл Ю.Павликовський спирався у своїй практичній діяльності, спрямованій на відбудову й активізацію господарського життя на західноукраїнських землях.
Список використанної літератури:
1. Злупко С.М. Основи історії економічної теорії. Львів. С. 589
2. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. Нью-Йорк. 1964. С.106;
3. Бородаєвський С.В. Історія кооперації. Прага, 1925. С. 3;
4. Мартос Борис. Теорія кооперації. регенсбург; Берхтесгаден, 1947. С.1
Завантажити реферат