ЕММ

Отже, для вирішення ділеми «що і скільки продавати», необхідні розрахунки у конкретній ситуації.

Одним з засобів таких розрахунків для формування пропозицій щодо бажаних змін у структурі експорту та імпорту є модель, яку буде далі розглянуто.

В основу цієї моделі покладено раніш розглянуті рівняння міжгалузевого балансу для відкритої економіки.

,

У моделі припускаються незмінні структури кінцевого продукту галузей. Якщо рівень життя знизиться в 1,5 рази, то це означає що в 1,5 рази знизиться виробництво продукції кожної галузі. Скориставшись з цього припущення можна вважати, що кінцевий продукт кожної з галузей визначатиметься як добуток певного сталого коефіцієнту (частка галузі у загальному споживанні) на скалярну змінну визначає рівень споживання. . Враховуючі останнє співвідношення рівняння міжгалузевого балансу для відкритої економіки, можна переписати у вигляді: .

На відміну від раніш розглянутої моделі, в оптимізаційній моделі змінними вважаються як обсяги внутрішнього виробництва , так і одночасно з ними обсяги експорту, імпорту кожної з галузей та показник рівня життя. З урахування цього данні співвідношення слід доповнити обмеженнями на обсяги виробництва обумовленими наявними у - галузі виробничими потужностями , , та обмеженнями на ресурси, що використовуються всіма або більшістю галузей. Це можуть бути: трудові, природні, фінансові ресурси тощо.

Будемо вважати, що існує видів таких ресурсів, номер ресурсу . Позначимо як витрати ресурсу виду на виробництво одиниці продукції у галузі , як загальну кількість ресурсу виду , тоді ресурсні обмеження матимуть вигляд: , крім того слід враховувати вимоги неприпустимості зменшення рівня життя нижче за його мінімальний прийнятний рівень та обмеженість обсягів експорту та імпорту певних видів продукції , де – гранична норма експорту та імпорту відповідно.

До розглянутих співвідношень слід додати умови невід’ємності змінних моделей, обумовлені природними міркуваннями. , , , .

Отже розглянуті нерівності визначають певну множину припустимих рішень щодо структури експорту імпорту та внутрішнього виробництва. Для визначення найкращого рішення з цієї множини, необхідно визначити функцію мети. Найменшому чи найбільшому значенню якої відповідатиме найкраще рішення. Враховуючі головні показники, що характеризують зовнішньо економічну діяльність найчастіше такою функцією може бути різниця між надходженнями від експорту та витратами на імпорт.

Важливо, бо:

1. Експортно-імпорте сальдо найбільш агрегований та найбільш широко вживаний показник для оцінки регулятоорів ЗЕД

2. Стабільне перевищення обумовлює сталість національної валюти навіть за умови збільшення певної маси грошей в обігу

3. Перевищення надходжень від експорту над витратами на імпорт створює певні фінансові ресурси для інвестицій як в середині країни так і за кордон.

Для обчислення цього показника позначимо як ціну за якою експортується продукція галузі, а як за якою імпортується продукція. Тоді різниця між надходженнями на експорт та витратами на імпорт дорівнюватиме . Належить до класу задач лінійного програмування. І для її розв’язання можуть застосовуватися стандартні методи. Слід зауважити, що кількість змінних в задачі може бути зменшена якщо визначити обсяги виробництва через показники імпорту, експорту та рівня споживання з рівнянь міжгалузевого балансу.

, де це обернена матриця. На базі розглянутої моделі, можна розробити її певні модифікації.

1 модель для варіантних розрахунків.

Використовується коли невідомо якими будуть значення деяких з параметрів моделі (ємність зовнішніх ринків та ціна на них), то можна скористатися з певних припущень про можливі значення цих параметрів, ці припущення оформлюються у вигляді так званих сценаріїв. Для кожного з сценаріїв подається опис передумов до настання такої ситуації однак за якими можна розрізнити настання сценарію та обґрунтований розрахунок параметрів за ціма припущеннями.

На базі розглянутої моделі можна розробити її певні модифікації:

1. Модель для варіантних розрахунків

Якщо наперед не відомо, якими будуть значення деяких з параметрів моделі (перш за все ємність зовнішніх ринків і ціни на них), якщо невідомі граничні норми експорту і імпорту, то можна скористатися певними припущеннями про мождиві значення цих параметрів. Ці припущення оформлюються у вигляді так званих сценаріїв. Для кожного з сценаріїв подається опис передумов до настання такої ситуації, ознак, за якими можна розрізнити настання сценарію та обгрунтуватирозв’язок параметрів за цими припущеннями.

Наприклад, щодо обсягів експорту можуть розглядатися:

· Сценарій відкритих зовнішніх ринків, коли укладаються угоди про вільну торгівлю з головними споживачами продукції, що експортується та усуваються перешкоди до збільшення товарообігу. У цьому і будуть найбільшими.