Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Експернта оцінка доцільності та ефективності ручних внутріматкових втручань в родах і ранньму післяродовому періоді

Реферати / Медицина / Експернта оцінка доцільності та ефективності ручних внутріматкових втручань в родах і ранньму післяродовому періоді

- від 3-4 кг – 72%

- від 4- 5 кг – 14%

В зв’язку з ускладненим перебігом родів в І та ІІ періодах родів були проведені такі допомоги та операції:

- регуляція родових сил в/в введенням окситоцину – 17%

- перинеотомія – ррафія - 22%

- епізіотомія – ррафія – 10%

- акушерські щипці- 1%

- внутрішній поворот плоду на ніжку з послідуючою екстракцією – 1%

- метод Крестелліра – 2%

- в/в введення метилергометрину на врізування голівки ( у повторнородячих), на прорізування голівки ( у першородних) – 47%

В 40% випадків проводилось ручне відділення і виділення плаценти, що становить 2,2% від загальної кількості родів.

Покази: щільне прикріплення плаценти

часткове – 32%,

повне – 8%

В 60% випадків проводились ручні ревізії стінок матки, що становлять 3,3% загальної кількості родів. (таб. 2).

Покази:

- гіпотанічна кровотеча – 23%

- дефект оболонок – 14%

- дефект плацентарної тканини – 10%

- після родів ужінок з рубцем на матці – 9% після накладення вихідних акумерських щипців – 1%

- після внутрішнього повороту плоду на ніжку з послідуючою екстракцією – 1%

- кровотечі з статевих шляхів невмисного генезу – 2%

Обгрунтованими були – 98%

Необгрунтованими – 2%

Перед проведенням РВВ з ціллю профілактики висхідної інфекції використовувались засоби аспектики та антистетики.

У 45% випадків обробка рук хірурга проводилисьперомуром, а зовнішніх статевих органів додатково обробляли по Гросіку-Філончику.

У 35% випадків використовувався метод обробки рук хірурга по Спасокукоцькому-Кочергіну.

У 20% випадків, взв’язку з значною кровотечею руки хірурга оброблялись 5% спиртовим розчином йоду.

Ручні внутрішньоматкові втручання без паталогічної кровотечі були проведені в 33%, із них з приводу:

- щільного прикріплення плаценти (повного) – 8%

- після пологів у жінок з рубцем на матці – 9%

- дефекту оболонок – 10%

- дефекту плацентарної тканини – 4%

- після накладення акумерських щипців – 1%

- після внутрішнього повороту плоду на ніжку – 1%

З приводу кровотечі ручні внутрішньоматкові втручання були проведені в 67%, із них з приводу:

- часткового щільного прикріплення плаценти – 32%

- дефекту плаценти – 6%

- дефекту оболонок – 45

- гіпатологічної кровотечі – 23%

- кровотечі невмесного генезу – 2%. Таб 3

Ручне відділення та виділення плаценти проводилось при крововтраті:

до 250 мл – 8%

251 – 400 мл – 11%

401 – 600 мл – 19%

більше 600 мл – 2%

Проведення ручного відділення та виділення плаценти розпочато через:

5 – 10 хв – 23%

11 – 25 хв – 9%

30 хв – 8%

Гемостатичний ефект наступив одразу після закінчення ручного відділення та виділення плаценти у всіх випадках.

Ручна ревізія порожнини матки проводилась при кровововраті:

100 – 250 мл – 9%

251 – 400 мл – 16%

401 – 600 мл - 21%

600 – 800 мл – 14%

Після відідлення посліду ручна ревізія порожнини матки з приводу кровотечі проводилась:

через 2 – 3 хв – 16%

через 4 –5 хв - 34%

через 6 – 10хв – 10%

Гемостатистичний ефект наступив одразу після закінчення ручної ревізії порожнини матки в 32% випадків. В 20% випадків кровотеча зупинилась при комбінації ручної ревізії порожнини матки, масажу матки на кулаці і використанні утеротоніків. В 8% кровотеча продовжувалась в зв’язку із своєчасно недіагностованими розривами шийки матки і стінок піхв і закінчилась після їхнього зашивання.

Для зупинки кровотечі додатково проводились слідуючі методи:

- в/в введення 0,02% р-ну метилергометричну або 500 окцитоцинну на 20 мл 40% р-ну глюкози;

- в/в крапельне введення 500 оксетоцину на 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду;

- масаж матки на кулаці;

- зовнішній масаж матки;

- холод на низ живота;

- зашивання розривів шийки матки і м’яких тканин родових шляхів.

Хірургічні методи зупинки кровотечі (лапаратомія, надпіхва ампутація матки чи екстерпація) в даних випадках не використовувалось.

В родах профілактики кровотечі проводилась в 78%

- в/в введення метилергометрину 0,02% р-ну 1 мл в 20 мл 40% р-ну глюкози на відрізання голівки ( в повторнородячих), на прорізування голівки плоду (в першородячих) – 43%;

- в/в крапельне введення 500 окситоцину на 500 мл 0,9% р-ну натрію хлориду з метою родозбудження: в І та ІІ періодах родів для стимуляції родової діяльності – 35%

Профілактика в родах не проводилась за використанням утеротоніків в 22%

При проведенні РВВ проводилась:

- однократне введення руки в порожнину матки – 96%

- повторне введення - 4%

Ведення ІІІ – го періоду родів у всіх обстежених жінок проводилось бережливо.

При винекненні патології ІІІ – го періоду родів тактика лікарів була вірною, своєчасною, лікувальні заходи проводились в повному об’ємі. В історіях родів протоком операції РВВ записані грамотно, з вказанням показників до операції, часу проведення, крововтрати до операції, під час її проведення та загальної крововтрати, наявності ускладнень під час проведення операції.

ОпераціїРВВ проводили всі лікарі акушер-генікологом Ковельського пологового будинку, але в більшості випадків – досвідчені і кваліфіковані.

При аналізі історії виявлене 100% викокристання знеболюючих середників при проведенні РВВ. Для анамнезії використовували:

- кетамін – 57%

- тіопентал натрію – 21%

- промедол – 2%

- пудентальна анестезія – 10%

З метою профілактики висхідної інфекції призначена антибактеріальна терапія в 100% випадків.

В 15% жінок отримували протизапальну терапію до РВВ з метою лікування супутної патології та ускладнень вагітності і родів.

В 85% антибактеріальна терапія призначена відразу після РВВ.

Застосовувались слідуючі АБ:

- спорідекс peros 26%

- цифран 12%

- оксацилін – 10% в/м

- ампіцилін – 7% в/м (4%), peros

- гентаміцин – 3% в/м

- цетафозолін – 25% 46 в/м

- цефамізин – 12% в/в

- ампіокс – 2% в/м

Ускладненя в ранньому післяродовому періоді не спостерігались.

В пізньому післяродовому періоді ускладнення виникли в 13%:

- підвищення t тіла вище 37, 50С – 2%

- лактостаз – 1%

- лохіометра – 2%

- гематометра – 4%

- субінвамоція матки – 3%

- метроендометрит – 1%

А також ми детально розглянули історії родів жінок з ручними Внутрішньоматковими втручаннями, в яких в пізньому післяродовому періоді виникли вищеперараховані ускладнення.

Наші спостереження пропонуємо у вигляді таблиці, за допомогою якої ми вирішили виявити залежність післяродових ускладнень від виду ручних внутрішньоматкових втручань, обтяженого гінекологічного і акушерського анамнезу, ускладнень даної вагітності, мір асептики і антисептики під час проведення ручних внутрішньоматкових втручань, виду знечулення, загальної крововтрати, повторного введення руки в порожнину матки, використання утеротоніків з ціллю профілактики кровотечі, наявності травм родових шляхів, профілактичного застосування антибіотиків (який антибіотик, застосовується вперше чи повторно в даної жінки). Дивитись таблицю № 4.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали