Розвиток та становлення електрозв’язку в Україні

Потенційний квартирний користувач В-ІSDN має потреби отримання за своїм вибором різноманітної інформації (відео, звук, текст) стосовно культурних подій, новин; вибору й замовлення товарів і різних послуг, зокрема, комп'ютерних ігор, відеофільмів, навчальних програм, послуг телемедицини. Відеотелефонія В-ІSDN за якістю зображення не посту­пається КТБ і у розвинутих країнах може стати доступною значній частині квартирних абонентів.

Ділові абоненти В-ІSDМ потребують у першу чергу швидкого й прий­нятного за ціною обміну даними й іншою інформацією між робочими місцями різних локальних мереж.

На початковому етапі розвитку В-ISDN реальний перелік служб буде обмежений через недостатню розвинутість мереж доступу і транспорт­ної мережі АТМ та відсутність достатньої номенклатури прийнятного за вартістю кінцевого обладнання. З розвитком інфраструктури В-ІSDN і відповідним зростанням попиту буде розширюватися і номенклатура служб. На початковому етапі обладнання АТМ буде перш за все осно­вою транспортної системи мережі Іпіегпеї та основою об'єднання у на­ціональні й глобальні мережі окремих мереж передачі даних:

-локальних і міських інформаційно-обчислювальних типів Ethernet, Fast Ethernet , Токеn Ring, FDDI (Fiber Distributed Data Interface), DQDB(Distributed Queue Dual Bus); Х.25;

-транслювання кадрів (Frame Reay);

-служби комутованого мультимегабітового передавання даних SMDS(Switched Multimegabit Data Service)

Крім цього, на початковому етапі обладнання АТМ повинне емулю-вати й надавати в оренду користувачам цифрові канали з постійною швидкістю: Е1 (2,048 Мбіт/с), Е2 (8,448 Мбіт/с), ЕЗ (34,368 Мбіт/с).

Мережа В-ІSDN є подальшим розвитком вузько-смугової N-ІSDN. її головною особливістю є те, що цифрові стан­ції повинні мати широкосмугові блоки абонентського доступу на базі швидкої комутації пакетів FPS (Fast Packet Switching) і асинхронного режиму перенесення інформації АТМ, а також доступ до швидкісної транспортної мережі АТМ. Це дозволяє інтегрувати в одній швидкісній (до 622 Мбіт/с) абонентській лінії практично всі потрібні послуги - від телефонного зв'язку і швидкісного доступу до мережі Іnternet до пере­давання відеофільмів. Використовується цифрова абонентська сигналі­зація DSS2. На мережі В-ІSDN обов'язково створюються спеціалізовані центри надання широкосмугових послуг.

Ці можливості частково реалізовано, зокрема у ЦСК SI-2000 п'ятого покоління (виробництва СП Моніс, Харків), її широкосмуговий блок доступу (ШБД) - комутатор АТМ, що забезпечує швидкісний доступ до мережі Іпіегпеї, взаємодію різних локальних комп'ютерних мереж, на­дання послуг типу «відео за запитом» тощо та відокремлює для відпо­відних абонентів широкосмугове навантаження від телефонного. ШБД має порти для підімкнення:

-мідних симетричних ЦАЛ за технологією SDSL (Symmetric Digital Subscriber Line) на швидкість до 2048 кбіт/с;

-симетричних ліній зі стиком V5.2 (до 16 трактів 2048 кбіт/с) до оптичного лінійного закінчення OLT (Орtical Line Termination) оптич­ної мережі абонентського доступу;

-симетричних ліній зі стиком V5.2 до вузькосмугового основного комутаційного поля для передавання телефонного навантаження;

-оптичних ліній стику з обладнанням ЦСП SDH для передавання комі­рок АТМ на рівні синхронного транспортного модуля 8ТМ1 (155 Мбіт/с).

В Україні впровадження технології АТМ має здійснюватися на гаран­товано сумісному обладнанні мінімального числа постачальників згідно з «Концепцією розвитку зв'язку України до 2010р.». Темпи розвитку транспортної мережі АТМ повинні бути вищими за темпи розвитку вторинних мереж і різних видів електрозв'язку.

Перспективна транспортна мережа АТМ повинна мати два рівні ієрар­ хії- магістральний і внутрішньозоновий. Магістральна мережа об'єд­ нуватиме магістральні вузли обласних центрів, а внугрішньозонова- з'єднуватиме їх з вузлами доступу обласних і районних центрів та виді­ лених міст республіканського і обласного підпорядкування. Конкретну конфігурацію мережі та її пропускну спроможність слід визначити при проектуванні з урахуванням: наявних магістральних і внутрішньозоно- вих ВОЛЗ; очікуваних номенклатури і числа користувачів мережі АТМ, використовуваних ними послуг, технологій та швидкостей передавання; прогнозованого обміну та розрахованого загального завантаження мере­ жі. На початковому етапі ця конфігурація може бути радіально-вузловою (деревовидною), але з точки зору живучості і пропускної спроможності надалі її слід поступово трансформувати у петльову .

Досвід європейських країн (Німеччини, Франції, Великобританії та інших) свідчить, що створення транспортної мережі АТМ слід почина­ти з магістрального рівня. Можливі наступні етапи створення й розбу­дови мережі АТМ:

І. Впровадження технології АТМ на магістральних та внутрішньозо-нових ділянках існуючої мережі електрозв'язку, обладнаних оптичним кабелем, та у м. Києві, у великих містах, м. Сімферополі й у тих облас­них центрах, де реалізовано оптоволоконні кільця на технології SDH.

II. Поступова реконструкція аналогових магістральних та внутріш-ньозонових ділянок існуючої первинної мережі електрозв'язку на осно­ві систем передачі SDH і оптичного кабелю із застосуванням щільного спектрального ущільнення DWDM (Dense wave Division Multiplexing) з одночасним впровадженням технології АТМ у всіх обласних центрах.

IIІ. Доведення транспортної мережі АТМ до великих райцентрів і виділених міст республіканського і обласного підпорядкування.

IV. Доведення транспортної мережі АТМ до всіх райцентрів, де є потенційний попит на послуги АТМ.

2.4 Абоненський радіодоступ і стільникові системи зв’язку.

Абонентська система радіодоступу (СРД) є складовою частиною мереж загального користування електрозв'язку, які в свою чергу вхо­дять до Єдиної національної системи зв'язку України.

Системи радіодоступу поділя­ються за принципом реалізації на аналогові та цифрові.

Прикладом і, якоюсь мірою, про­образом аналогових СРД може бути система "Алтай", початок упрова­дження якої в Україні відноситься до 1961-1962 рр., коли в Києві на 14-му поверсі готелю "Москва" був встанов­лений комплект радіозв'язкової апа­ратури діапазону 170 МГц. Дві деся­тиметрові антенні опори забезпечу­вали кругову діаграму направленості і зону двостороннього радіозв'язку в радіусі 40-45 км з мобільними кори­стувачами, абонентами індивідуаль­них приймально-передавальних ав­томобільних радіотелефонів. Вихід абонента на загальноміську теле­фонну мережу здійснювався через оператора системи "Алтай".

У 1967-1970 рр. ця система була замінена з урахуванням поліпшення

електромагнітної сумісності на більш досконалу "Алтай-3" у діапазоні 300-340 МГц, в якій, до того ж, був передбачений автоматичний вихід користувача на загальноміську ме­режу, і навпаки - з міста на мобіль­ний радіотелефонний апарат кори­стувача.

Системи "Алтай-3" діють і зараз практично в усіх обласних центрах України, а загальна кількість абонен­тів складає біля 4500, у тому числі в столиці їх 850.