Розвиток та становлення електрозв’язку в Україні

Крім того, в окремих випадках у період 1970-1985 рр. при забезпе­ченні телефонним зв'язком віддале­них абонентів використовувались так звані радіоподовжувачі телефонних мереж різних модифікацій: групові, індивідуальні. Однак помітного роз­повсюдження вони не знайшли че­рез неприйнятну ціну та складнощі в експлуатації.

Сучасні СРД за способом вико­ристання діляться на системи для мобільного і фіксованого зв'язку. На практиці їх мережі будуються за так званим стільниковим принципом. Прикладом аналогових СРД є

систе­ма стільникового, мобільного зв'яз­ку ММТ-450, впровадження якої в Україні почалося в 1992-1993 рр.

Вона експлуатується і зараз СП УМЗ і має 50 тис. абонентів.

Більш досконалими як за якістю зв'язку, так і за можливим асорти­ментом послуг є цифрові СРД. Вони і стали основою сучасних СРД у сві­ті і в Україні.

Для України вже довгий час, а в нинішніх умовах особливо суттєвою причиною низької щільності забезпечення насе­лення телефонним зв'язком (20 те­лефонів на 100 мешканців), порівню­ючи з західноєвропейським рівнем (40-50 телефонів на 100 мешкан­ців), є проблема "останньої милі", важливим засобом вирішення якої може бути створення достатньо роз­галуженої мережі абонентського ра-діодоступу. Це перш за все необ­хідно для місцевостей з низькою щільністю населення (сільські ра­йони, віддалені приміські селища, міста-супутники мегаполісів, хутори)

Якщо ж урахувати і потреби бага­тьох абонентів мати універсальний абонентський доступ, який давав би можливість користуватись усім спек­тром сучасних телекомунікаційних послуг, то використання СРД стає ще більш актуальним. Як свідчить досвід розвинутих країн, найбільш економічним і оперативним спосо­бом вирішення таких проблем є за-і стосування тих чи інших методів і радіодоступу і, не в останню чергу, фіксованого.

Радіус дії базових станцій, які є в кожній із СРД, може змінюватися від десятків і сотень метрів до де­кількох десятків кілометрів. Можли­вості побудови і використання СРД показаніна рис

Така різнома­нітність можливостей застосування вимагає пошуку оптимального рі­шення у кожному конкретному ви­падку.

Враховуючи велику потребу в розвитку телефонізації і більш су­часних видів електрозв'язку в умо­вах важкого економічного стану краї­ни, вже тепер слід активізувати впро­вадження СРД у таких випадках:

для підключення нових абонентів у місцевостях, де застосування традиційного проводового досту­пу неможливо або економічно не­доцільно чи вимагає тривалого часу;

- як засіб збільшення надійності зв'язку у комбінації з проводовим доступом для підприємств, які ма­ють відповідні підвищені вимоги (наприклад, банківські установи);

-як засіб термінового розгортання мережі електрозв'язку;

-при необхідності забезпечити ви­соку захищеність зв'язку і немож ливість зловмисного впливу на нього;

-для забезпечення вимог абонентів щодо підключення їх до мереж із розширеним асортиментом теле­комунікаційних послуг і т. д.

Таким чином, організація абонент­ського радіодоступу в умовах кон­куренції з іншими операторами є надзвичайно ефективним і прибут­ковим засобом телефонізації в міс­цях із незначною абонентською щільністю для залучення плато­спроможного населення, організа­цій та підприємств, особливо не­державної форми власності. Цією можливістю Укртелеком нехтувати не може і не повинен.

Основні переваги таких СРД мож­на сформулювати так: надання послуг мультимедіа додатково до мовних по­слуг за принципом "у будь-якому місці у будь-який час у будь-якому обсязі". Водночас швидкість їх реалізації знач­но перевищує проводові системи та­кого ж призначення (xDSL та ін.)

2.5Переваги технології високошвидкісного доступа xDSL.

Розвиток локальних та глобальних цифрових мереж передбачує запропонування багатьох широкосмугових послуг. Найбільш поширеними з них являються доставка відео по запитанню , і трансляція телебачення високої чіткості, організація віртуальних мереж і робота на дому. ІР – телефонія і відеоконференції теленавчання і інтерактивні ігри . Стрімкий ріст попиту на ці послуги загострює проблему абоненського доступу до інформаційних ресурсів . Традиційні підходи , засновані на використанні рішень для телефонних мереж, малоздатні для виконання нових .

Серед основних обмежень , заважаючих використання телефонних мереж загального користування для доставки абонентом широкосмугових послуг, слід назвати такі фактори : комутаційне обладнання АТС не разраховане на навантаження утворене користувачами мереж передачі даних . Так за рахунок роботи в мережах Inernet середній час , який абоненент займає лінію виросло з 3 – 5 хвилин до часу і більше. А ца приводить до істотних перевантажень АТС і складності в з’єднанні з постачальником послуг при використанні аналогового модема .

Швидкість базового доступу ISDN складає 128 кбіт/с, що в теперішній час не задовільняє більшість абонентів . Ці обставини стимулювали пошук нових шляхів та технічних рішень для забеспечення абоненського доступу.

Найбільш доцільним шляхом побудови абоненської ділянки мережі доступу до інформаційних послуг являється використання існуючої абоненської телефонної мережі, побудованої на кабелях з мідними жилами. Як раз таке рішення пропонують технології xDSL, які починають покоряти світ. Так на початку 2002р. в світі налічувалось більше 17 млн. абонентів xDSL , а до 2005 р. їх число може досягнути 100 млн.

Абревіатура DSL утворюється ангійськими термінами Digitel Subsriber Line , тобто “цифрова абоненська лінія “ а символ “х” в початку вказує на те , що існує багато варіантів цих технологій.

Основною позитивною якістю xDSL являється використання існуючого мідного кабелю, причому викокі вимоги до його стану не висуваються , при цьому забеспечується велика пропускна здатність . Це зводить до мінімуму необхідність прокладки нових ліній і дає змогу максимально задіяти існуючі. А змога аналізу частотних характеристик каналів зв’язку та проведення адаптивної корекції забезпечує високу достовірність передачі даних. Внаслідок цього досягається якість , зрівнювана з якістю в оптичних лініях зв’язку. Крім того , наявність цих функцій дозволяє здійснювати установку обладнання і здачу його в єксплуатацію на протязі декількох годин.

Обладнання xDSL підрозділяється на станційне та абоненське. До станційного обладнання відноситься мультиплексор доступа , до якого підключаються плати станційних модемів та частотних розділювачів . Абоненське обладнання включає в себе зовнішні модеми, мережні модеми та маршрутизатори доступу.