Страхування технічних ризиків

Будівельні машини (землерийні машини, крани тощо, транспортні засоби, що використовуються на будівельному май­данчику, якщо вони не допущені до експлуатації на дорогах за­гального користування).

Витрати з розчищення території після страхового випадку.

Відповідальність (претензії третіх осіб, які виникли в ре­зультаті матеріального збитку або тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням будівельних робіт, за що, згідно із законо­давством, страхувальник може нести відповідальність).

Об'єкти, які доручені страхувальникові або перебувають у нього на зберіганні і на яких чи біля яких виконуються роботи.

Страхові випадки. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків дає досить широкий страховий захист. Відшкоду­ванню підлягають усі збитки, завдані застрахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної події, тобто раптово й несподівано, якщо лише ці збитки не пов'язані з винятками, зазначеними в умовах страхування чи в полісі.

До страхових ризиків, як правило, належать:

• пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що викори­стовувались для гасіння пожежі;

• паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;

• бурі всіх видів;

• землетрус, опускання ґрунту, зсув, обвал;

• злом, крадіжка;

• будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необере­жності, злого наміру.

Винятки. Міжнародною практикою страхування будівельного підприємця від усіх ризиків передбачено такі винятки зі страхо­вих випадків:

• пошкодження внаслідок воєнних чи подібних до війни подій, суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади;

• пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування мо­же виплачуватися);

• пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

• пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої не­обачності страхувальника або його представника;

• внутрішні пошкодження будівельних машин, тобто пошко­дження, до яких призвели не зовнішні фактори;

• ліквідація недоліків виконання будівельних робіт (наприк­лад, використання дефектного чи непридатного матеріалу);

• претензії за неустойками та недоліками наданих послуг.

Термін страхування. Страховий захист починається в момент по­чатку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих пре­дметів на будівельному майданчику і закінчується прийманням чи пуском в експлуатацію споруди. Відповідальність за обладнання бу­дівельного майданчика та будівельні машини починається після їх вивантаження на будівельному майданчику й закінчується в момент вивезення з цього майданчика. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

Страхова сума. Страховою сумою, на яку страхуються буді­вельні роботи, є договірна вартість будівництва, включаючи вар­тість наданих забудовником будівельних матеріалів і/або вико­наних ним робіт. Наприкінці строку страхування перевіряють відповідність розміру страхових сум вартості об'єкта. При по­требі доплачується частина остаточної премії.

Особливі страхові суми встановлюються, як правило, на такі об'єкти:

* обладнання будівельного майданчика та будівельні машини (на момент укладання договору страхування страхові суми мають відповідати відновлювальній вартості, включаючи фрахт, витра­ти з монтажу та мито);

* витрати з розчищення території (розмір суми має бути до­статнім).

Щодо відповідальності перед третіми особами встановлюєть­ся певний ліміт відшкодування за кожним випадком спричинення шкоди.

Страхові тарифи. У страхуванні САК відсутні загальноприй­няті тарифи твердих ставок премій, оскільки кожний будівельний об'єкт слід оцінювати з урахуванням технічних та місцевих умов, які в кожному окремому випадку різні. Оцінюючи ризик будіве­льного об'єкта, насамперед слід ураховувати такі чинники:

* характер будівельного майданчика та ступінь його нараження на ризик (кліматичні та тектонічні умови, наприклад ступінь небезпеки настання землетрусу, повені, затоплення);

* конструктивні особливості об'єкта та властивості будівель­них матеріалів;

* методи будівництва та заходи, що забезпечують виконання робіт;

* ризики, які впливають на виконання графіка робіт, тощо. Крім того, для визначення розміру страхового тарифу страхо­вик має ознайомитися з підрядним договором на виконання будівельних робіт, кресленнями, описом будівельного об'єкта, планами-графіками, кошторисами витрат та іншими документами, потрібними йому для оцінки. Повна документація дає змогу як­найточніше оцінити ризик і якомога точно розрахувати страхову премію.

Згідно з Порядком визначення вартості будівництва, що здій­снюється на території України, до договірної ціни будівництва можуть включатися витрати зі страхування ризиків, які виника­ють під час виконання будівельно-монтажних робіт у розмірах, що визначені замовником, але не більш як 2 % від вартості буді­вництва.

Б. Страхування всіх монтажних ризиків. Страхування всіх монтажних ризиків (страхування ЕАR —erection all risks), як і страхування будівельного підприємця від усіх ризиків, є досить поширеним видом страхування технічних ризиків. В основу цьо­го виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальни­кові необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а та­кож при зведенні сталевих конструкцій.

До впровадження страхування всіх монтажних ризиків стра­хувальникам, які бажали застрахувати основні ризики, що вини­кають при виконанні монтажних робіт, необхідно було укладати цілий ряд страхових договорів, щоб отримати захист від таких ризиків, як пожежа, буря, повінь, злам, крадіжка, а також відпо­відальність перед третіми особами. При цьому загальна страхова премія була непомірне високою, а отримане таким чином страхо­ве покриття не було достатнім, оскільки не покривалися технічні ризики. Крім того, часто дублювалися окремі види страхування, через що при настанні страхового випадку виникали небажані ускладнення: подвійне страхування, регреси тощо.

З розвитком промисловості економічна роль страхування мон­тажних ризиків дедалі зростала, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став фактично незамінним. Ризики, що ви­никають при виконанні великих замовлень для монтажних орга­нізацій і для самого замовника, наприклад спорудження мостів чи комплектних промислових підприємств, можуть бути покриті лише за рахунок страхування всіх монтажних ризиків. Тому бан­ки та інші кредитні установи наполягають на укладанні договорів страхування всіх монтажних ризиків, щоб надані ними фінансові кошти були якомога повніше захищені від ризиків. Коли органи державної або муніципальної влади проводять конкурс з видачі замовлень, вони часто вимагають укладання договору страхуван­ня ЕАR.

Страхувальники. Страхувальниками можуть бути всі сторони, для яких монтаж об'єкта пов'язаний з ризиком, наприклад: