Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Удосконалення обліку праці та її оплати

Реферати / Менеджмент / Удосконалення обліку праці та її оплати

Щорічні додаткові відпустки в Іванівській ДСС за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв´язку з вагітністю та пологами тривалістю :

1) до пологів – 70 календарних днів;

2) після пологів – 56 календарних днів ( 70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів ), починаючи з дня пологів.

Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів ( 70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей ). Після закінчення відпустки у зв´язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тривалість відпустки у зв´язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів ( 140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів ).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до постанови Верховної Ради України “ Про порядок введення в дію Закону України “ Про відпустки “ цей Закон не має зворотньої дії.

3.6. Нарахування та утримання із заробітної плати.

До прийнятих нових законодавчих актів щодо податку на доходи фізичних осіб порядок утримання визначається Законом України „Про податок на доходи фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889 [9].

Відповідно до Закону України, платниками податку є фізичні особи (резиденти, що одержують доходи як на території України, так і за її межами, а також нерезиденти, що одержують доходи на території України) : найняті працівники, підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Об’єктом оподаткуваня резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний дохід (різниця між загальним доходом за рік і сумою податкового кредиту); доходи з джерелом їх походженя з України, що обкладаються податком при їх виплаті; іноземні доходи.

На період з 01.01.2004 по 31.12.2006 р. Установлено єдину ставку – 13% (п.22.3 ст.22 Закону), з 01.01.2007 р. – 15 % (п.7.1 ст.7 Закону). Причому оподатковуватися за цією ставкою будуть практично всі доходи, одержані як за основним, так і не за основним місцем роботи фізичної особи. Це дасть змогу знизити податкове навантаженя на заробітну плату громадян. Безумовно, зниження податкового навантаження на заробітну плату є найпозитивнішим моментом Закону. Однак треба зазначити, що далеко не завжди зменшення ставки податку приводить до збільшення «реальної» заробітної плати працівників. Швидше за все таке збільшення зможуть на собі відчути державні службовці. А також працівники державних і деяких інших підприємств. На яких оплата праці встановлена у вигляді фіксованих окладів та виплат. А такм, де величина оплати праці встановлюється за домовленістю сторін, зниження податкового навантаження у більшості випадків відчує на собі роботодавець.

Оподаткування доходу фізичних осіб (а саме нарахуваня, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку), отриманих за місцем роботи (служби, навчання), провадиться у джерела виплати таких доходів, тобто підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, з якими громадяни перебувають у трудових відносинах. За умови обов’язкового ведення у цьому місці трудової книжки і здійснення відрахувань до фонду соціального страхування.

Принципово новим є система надання соціальних пільг. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітну плату протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Пільга надається платнику податку за його заявою та надані їм документів, що підтверджують право на її одержаня. На перехідний період, з 01.01.2004 по 01.01.2006 р., згідно з п.22.4 ст.22 Закону соціальні пільги застосовуватимуться не в повному обсязі, а частково – 2004 р. - 30%, 2005 р. – 50%, 2006 р. – 80%, 2007 р. – 100% до мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць .

Стаття 6 Закону про доходи надає кожному право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму однієї мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Цей показник законодавці визначили у ст. 89 Закону про Держбюджет – 2004 – 205 гривень, а з 1 листопада – 237 грн.

Податкові соціальні пільги надаються будь-якому платнику в розмірі 30%, тобто 61,50 грн. А платникам податку, які :

- є одинокою матір’ю чи одиноким батьком (опікуном, піклувальником) – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- утримує дитину-інваліда;

- має трьох чи більше дітей віком до 18 років – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

- є вдівцем чи вдовою;

- є особою віднесеною законом до 1-ї та 2-ї категорії осіб, постраждалих у наслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

- є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

- є особою, якій присудженно довічну стипендію як громадянину, який зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів.

Таким платникам установлена пільга в розмірі 150 % тобто 92,25 грн.

Платники податку, які є :

- Герой України, Герой Радянського Союзу або кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

- учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка в той час працювала в тилу та має відповідні державні відзнаки;

- колишнім вязням концтаборів, гетто та інших місць війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

- особою, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни з колишнього СРСР чи територій, окупованих фашистською Німеччиною та її союзниками;

- особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська федерація) в період з 08.01.44 р.

Таким платникам встановлена пільга в розмірі 200% тобто 123,00 грн.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали