Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Норми права в системі нормативного регулювання

Реферати / Право / Норми права в системі нормативного регулювання

У дійсній роботі ми зосередили увагу переважно на розгляді соці­альних функцій моралі, усвідомлюючи, що гносеологія моралі і спеціа­льний аналіз мови моралі складають істотну задачу подальшого ви­вчення моральних відносин.

У цьому суперечливому розвитку моральних відносин можна за­фіксувати випереджальну роль ідеологічних елементів моральної сві­домості, більш повільний темп, а в деяких випадках і помітне відста­вання соціально-психологічного рівня моральної регуляції.

Спроба охарактеризувати моральні відносини як цілісну і складно організовану систему зв'язана з визначеними труднощами, зокрема з тим, що не розроблено відповідні методи дослідження моралі. Далі, си­стемний .аналіз моральних відносин, характеристика механізмів само­регуляції припускає подальшу розробку спеціальних питань, зокрема, розробку проблеми мотивації, проблеми становлення і розвитку мора­льних потреб.

Але якщо ще немає основ для вичерпної характеристики струк­тури моральних відносин, те попереднє рішення проблеми може бути дано, можуть бути вичленовані головні елементи, показаний характер їхнього зв'язку, взаємодії.

Структурний аналіз моралі у відомій мері схематичний, вимагає прийняття деяких попередніх умов. Так, практичні моральні відносини являють собою історично сформований спосіб регуляції суспільних і особистих інтересів. І, хоча в моральній вимозі виражена ідеальна, ба­жана норма цих відносин, дієвість моралі визначається не тільки зміс­том цих вимог, але насамперед масштабом їхньої реалізації. Тому поділ моралі на моральну свідомість і моральне поводження у відомій мері умовно. У реальному історичному процесі вони нерозривно зв'язані, і скорочення сфери морального регулювання, практичне «падіння вдач» свідчать і про ущербність, відірваність від дійсного життя тих ідей, що зафіксовані в моральній свідомості.

Таке ж застереження можна зробити, випереджаючи характерис­тику взаємодії ідеологічного і соціально-психологічного рівнів мораль­ної чи свідомості характеристику суспільної й індивідуальної моралі.

Однак, усвідомлюючи обмеженість можливостей структурного дослідження моральних відносин, ми відзначаємо і відомі його пере­ваги, особливо в характеристиці соціальних функцій моралі, у визна­ченні міри її дієвості, активності. Облік цих обставин і дав нам право представити на суд критики деяку попередню схему структури мораль­них відносин.

Постійне чи задоволення незадоволення порождає імпульси до необхідного для цих цілей чи активності, навпроти, пасивності в її поводженні. Саме тут найбільшою мірою виявляється необхідність за­лучення знань спеціальних областей правознавства, етики, психології і соціальній психології. Підставами класифікаціями стосовно до нашого предмета дослідження можуть бути:

1) спосіб впливу соціальних норм на внутрішній мотив поводження особистості;

2) характер реакції особистості і суспільства на вибір цього пово­дження;

3) межі і можливості такого вибору.

Ця проблема соціальної регуляції в рамках даної класифікації здобу­ває особливо важливе значення в зв'язку з задачами використання різ­них видів соціальних норм у керуванні соціальними процесами рішенні проблем формування і виховання особистості.

Важливо також враховувати, що в залежності від характеру вимог, що містяться в них, соціальні норми розділяються на зобов'язуючі, що дозволяють і забороняють. Причому вони дозволяють (не дозволяють), наказують робити лише визначений тип чи дій учинків.

Однак не усі вчинки особистості регламентуються соціальними нормами. У діяльності особистості можна умовно розмежувати три сторони: перша — дія-операція, друга — індивідуальні вчинки, безпо­середньо не обумовлені суспільством, що не носять характер соціаль­ного факту (особисте поводження), і третя — це соціальні вчинки осо­бистості, чи суспільне поводження. Лише третя сторона діяльності особистості прямо регулюється за допомогою соціальних норм.

Соціальні норми виступають як зразки поводження особистості, оскільки в них визначені границі можливого і припустимого в її пово­дженні. Норми містять також мотиви поводження особистості і санкції за їхні порушення. Соціальні норми відображають «ціннісні представ­лення людей — членів суспільства і групи».

Ще одним методологічним питанням дослідження соціальних норм є також питання про взаємодію всієї системи нормативних регу­ляторів. Комплексне дослідження дії системи соціальних норм у їх­ньому взаємовпливі друг па друга має принципово важливе значення при вивченні всього різноманіття мотивів поводження особистості. Адже в реальному житті людини зіштовхується з цілим комплексом пред'явлених йому вимог. Як сам процес мотивації, так і суспільна оці­нка вчинків провадиться з урахуванням різнобічного характеру вимозі, що відносяться до тієї ситуації, у якій відбувається той чи інший акт поводження.

В міру розвитку суспільних відносин і їхньої диференціації, зрос­тання залежності між особистістю і суспільством, у класовому суспіль­стві — особистістю і класом, особистістю і колективом, міжособистіс­ної залежності — відбувається і розвиток здатності індивіда до абстра­ктного мислення, а отже, і до мотиваційної діяльності, до можливості сполучення різних вимог, у яких виражається багатогранна суспільна взаємозалежність людей.

Будучи відображенням дійсності, соціальні норми, як і будь-який інший елемент свідомості, мають всі атрибути відносної самостійності й активності. Вони чи можуть відставати від умов суспільного буття і назрілих потреб суспільства, чи відповідати їм, чи випереджати їх, у залежності від цього активно впливати на багато видів соціальної дія­льності людей, їхні суспільні відносини. Роль соціальних норм багато­планова. Це, по-перше, відображення дійсності, і, по-друге, вплив на неї. Особливість цього впливу на відміну від інших елементів свідомо­сті в тім, що соціальна норма не тільки відображає потреби суспільства у своїх вимогах, але і створює уявну модель дій людей і містить у собі

кошту соціальної оцінки і контролю за реалізацією цих вимозі.

Цим і визначається суспільне призначення соціальних норм, що виступають, з одного боку, як кошту орієнтації соціальної діяльності, з іншого боку — як кошту контролю за що він діяльністю. Саме такий зміст соціальних норм і дозволяє їм бути регулятором суспільних від­носин і поводження особистості.

Однак соціальні норми не є єдиним коштом регулювання соціаль­них дії людей. Як такі кошти чимала роль належить суспільним ідеа­лам, принципам і цінностям. На відміну від соціальних норм усі вони. відображаючи дійсність, містять лише основні цілі і кошти суспільного розвитку, не індивідуалізуючи їх до типових конкретних ситуацій. І, крім того, вони не містять конкретних коштів соціальної оцінки і конт­ролю за їх практичною реалізацією. Разом з тим вони зв'язані із соціа­льними нормами, що виступають як свого роду специфічні кошти реа­лізації суспільних ідеалів, принципів і соціальних цінностей. Слід за­значити, що суспільні ідеали, а в якомусь ступені і деякі принципи со­ціального життя, у більшій мері, чим соціальні норми містять момент випередження умові суспільного буття.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали