Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Норми права в системі нормативного регулювання

Реферати / Право / Норми права в системі нормативного регулювання

Причин цього було чимало, але одна з них саме і полягала в тому, що достаток усякого роду інструкцій, що забороняють, і встановленні, часом суперечливих один одному, розмивало і підточувало відповіда­льність за їхнє виконання, у тому числі і таких, дотримання яких ви­пливає з вимог технологічних процесів, функціонування складних тех­нічних систем, техніки безпеки. Тут потрібна висока чіткість, найсуво­ріша дисципліна, оскільки невиконання такого роду розпоряджень може привести. і нерідко приводило, так ще і приводить, до відомих усіх трагічних, важких наслідків (аварія на Чорнобильської АЕС. заги­бель теплохода «Нахімов», цілий ряд інших морських, залізничних і авіаційних катастроф). І головна їхня причина, як правило, не тільки слабкий професіоналізм, але й особиста безвідповідальність, розхита­ність, байдужість і байдужність до інтересів справи, до доль людний. Усе це було наслідком виниклої;

в умовах застою відчуженості людини, утрати почуття хазяїна, автори­тарності керування, утратою справжнього демократизму що не могло негативно не позначитися на дотриманні всіх різновидів соціальної ди­сципліни: управлінської, технологічної, дисципліни праці і т.п. І це не­зважаючи на достаток усякого роду інструкцій, що наказують і розпи­сують усе поводження людини.

Названі вище норми (економічні, соціальні і технічні нормативи), як правило, знаходять своє вираження і закріплення у відповідних юри­дичних нормах, основна особливість, яких складається у визначенні чітких границь відповідної діяльності у виді юридичних прав і обов'я­зків і правових санкцій у випадках відступу, порушення цих норм.

Упровадження нових економічних і інших соціальних норм йде вкрай складно, зустрічаючи різного роду протидія, у тому числі їх­нього формального порядку, тому що багато норм протилежної орієн­тації продовжують діяти, а механізм застосування нових норм знахо­диться в процесі вироблення і становлення. Нерідко відбувається дефо­рмація нормативного керування, що виявляється в тім, що нормативні встановлення з коштів досягнення тих чи інших економічних, соціа­льно-політичних і інших цілей перетворилися на практиці в самоцілі. Головним стає не те. яким шляхом і які досягаються результати, а те — чи порушуються не порушуються нормативні встановлення, що зміщає критерії в оцінці результативності управлінських рішенні, що зводять їх лише до встановлення чи відповідності невідповідності нормативам. На практиці ж нерідко позначається, що ті чи інші економічні нормативи не ведуть до підвищення ефективності виробництва, не відповідають задачам перебудови і прискорення. Положення збільшується ще і тим, що продовжують відтворюватися і такі відомчі нормативні встанов­лення, що суперечать загальносоюзним законодавчим актам, причому нерідко це відбувається так, що старі нормативні встановлення при­ймають лише нову форму, як це відбулося в 1987 р. з держзамовленням.

Ще складніше зважується проблема розробки і впровадження со­ціальних нормативів у їхньому сполученні з економічними (плановими) і іншими показниками. На жаль, на практиці таке співвідношення про­довжує залишатися далеко не оптимальним і по інерції стереотипів діє горезвісний залишковий принцип. Для того щоб запобігти подібне про­тиріччя, на наш погляд, поряд з розробкою економічних нормативів ва­рто було б їхній обов'язково грузнути з розробкою соціальних нормати­вів, передбачивши при цьому не тільки галузевий, але і регіональний аспект, заклавши можливість і збільшення показників соціальних нор­мативів за рахунок економії коштів і т.п., одночасно передбачивши до­сить строгу юридичну відповідальність за будь-які спроби зниження рі­вня цих нормативних показників.

Дослідження соціальних норм і їхньої ролі в процесах керування, регу­ляції і поводження базується на наступних методологічних підставах: історизм в аналізі механізмів соціального в правління і регуляції; спів­відношення емоційного і раціонального почав у соціальних механізмах керування і регуляції. у реальних процесах виховання і поводження людей; виявлення співвідношення і ролі соціальних норм і нормативів (економічних і соціальних), аналіз зростання ролі людини як суб'єкта й об'єкта управлінських, регуляційних, виховних процесів. Усе це ви­магає подальшого спеціального дослідження проблем діалектики соціа­льних норм, волі і відповідальності людини, прав і обов'язків особисто­сті.

Особливе місце у формуванні духовного світу особистості, його усвідомлення і культури, активної життєвої позиції належить праву і моралі, що є найважливішими соціальними регуляторами, включеними в систему суспільних відносин, що цілеспрямовано впливають на їхній розвиток і удосконалювання і тим самим на перетворення свідомості особистості.

У суспільстві ці зв'язки об'єктивуються у важливій закономір­ності – зростанні морального потенціалу загальнонародного права, ети­чних основ законності. Право і законність – це явища не тільки полі­тико-юридичні, але соціально-етичні. Правове життя суспільства не може розвиватися поза моральними категоріями, гуманізму і соціальної справедливості, совісті і честі, добра і людського достоїнства, волі і відповідальності.

Співвідношення права і моралі – це не однобічний процес вплив моралі на право, це той зв'язок, що взаємно збагачує і розвиває правові і моральні відносини. Право впливає на моральне формування особистості, формування дисциплінованості й організованості, поваги до політичних і правових інститутів.

Тісна взаємодія права і моралі визначає необхідність посилення зв'язку правового й ідейно-морального виховання особистості. Тільки такий зв'язок може формувати стійкі правові переконання, сприяти під­вищенню моральної зрілості особистості.

Особливе місце у формуванні духовного світу особистості, його усвідомлення і культури, активної життєвої позиції належить праву і моралі, що є найважливішими соціальними регуляторами, включеними в систему суспільних відносин, що цілеспрямовано впливають на їхній розвиток і удосконалювання і тим самим на перетворення свідомості особистості.

У суспільстві ці зв'язки об'єктивуються у важливій закономір­ності – зростанні морального потенціалу загальнонародного права, ети­чних основ законності. Право і законність – це явища не тільки полі­тико-юридичні, але соціально-етичні. Правове життя суспільства не може розвиватися поза моральними категоріями, гуманізму і соціальної справедливості, совісті і честі, добра і людського достоїнства, волі і відповідальності.

Співвідношення права і моралі – це не однобічний процес вплив моралі на право, це той зв'язок, що взаємно збагачує і розвиває правові і моральні відносини. Право впливає на моральне формування особистості, формування дисциплінованості й організованості, поваги до політичних і правових інститутів.

Тісна взаємодія права і моралі визначає необхідність посилення зв'язку правового й ідейно-морального виховання особистості. Тільки такий зв'язок може формувати стійкі правові переконання, сприяти під­вищенню моральної зрілості особистості.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали