Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Демографічне старіння - об'єктивний історично зумовлений процес

Реферати / Географія / Демографічне старіння - об'єктивний історично зумовлений процес

ЗМІСТ.

I. Вступ. Народонаселення і суспільний розвиток.

II. Старіння населення.

III. Демографічна політика держави.

IV. Висновки.

V. Список використаної літератури.

I. ВСТУП. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ І СУСПІЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Народонаселення- сукупність індивідів, які відповідно до біо-соціальної сутності людини, здійснюють власну життєдіяльність у межах певного ладу, вступають між собою у суспільні відносини (економічні, політичні, правові, сімейні, національні, культурні тощо).

В продовж усього розвитку людської цивілізації, спостерігаються певні особливості зростання населення, співвідношення народжуваності та смертності. За данними американського науковця Г.Несса, наприкінці першого тисячоліття нової ери, кількість населення нашої планети, становила приблизно 250млн. осіб. У наступні 700 років темпи його приросту були дуже низькими, через високу смертність, що досягала 30-40%. Приблизно 300 років тому, смертність населення знизилась, а приріст зріс. Загалом, за 1000-1800 років, середні щорічні темпи приросту населення земної кулі становили менше 0,2%, а в 1800-1900р.р. вони зросли до 0,6%. У 1950р. цей показник сягнув 1,4%, на початку 60-х років- 2%, а в наступні 30 років скоротився. Абсолютний щорічний приріст населення Землі- 90млн. осіб. Англійський економіст Т.Мальтус стверджував, що приріст населення відбуватиметься через кожні 25 років у геометричній прогресії. Якби Т.Мальтус мав рацію, то через два століття (прогноз був зроблений наприкінці XVII ст.) відношення кількості населення до кількості засобів до існування, становило б 256:9. Насправді, зростання виробництва на душу населення випереджало його приріст. Ця особливість характерна для взаємодії названих двох агрегатних показників (зростання виробництва і приріст населення) у масштабах планети. Але вони не корелюються, або корелюються не в такій залежності у різних регіонах земної кулі. Так, якщо у ХХ ст. темпи приросту населення на планеті становили, в середньому, 1,7% на рік, то у країнах, що розвиваються (чи слаборозвинутих країнах),- 2,5%, а в розвинутих країнах не перевищували 1%. З огляду на це, західні науковці прогнозували, що частка промислово розвинутих країн у світовому населенні, зменшиться з 1/3 у 1950р., до 13% у 2100р. кількість населення країн, що розвиваються, до 2020р., за цим прогнозом, збільшиться на 4,8млрд., і досягне понад 6,5млрд. осіб.

Для світового населення в останні три століття, характерною особливістю є процес інтенсивного посилення міграційних потоків, швидка урбанізація. Так, у 1700р. міське населення земної кулі, становило лише 10%. В Україні за період 1940-1998р.р., частка міських жителів зросла майже в тричі і сягнула 70%. Під міграцією розуміють процес переміщення людей через кордон певних територій, зі зміною назавжди, або на певний час, постійного місця проживання, або з регулярним поверненням туди. Ще міграцію називають формою задоволення потреб населення, реалізація яких вимагає зміни місця проживання до досягнення певної мети (соціальної, економічної, психологічної). Міграційна рухливість впливає на інтенсивність процесів відтворення, як відкритого, так і закритого населення. У відкритому населенні міграції безпосередньо змінюють його численність і склад. Особливо важливе значення мають зміни статевої структури. Якщо серед мігрантів переважають чоловіки й спостерігається підвищена частка молодих груп працездатного віку (від 16-30 років), то це призводить до фемінізації населення та його старіння у районах вибуття мігрантів. Зумовлена міграцією диспропорція статей, ускладнює укладення шлюбів, що в свою чергу, справляє вплив на інтенсивність процесу народжуваності, як у місцях вибуття, так і у місцях уселення. У зв”язку з прискоренням старіння, населення у районах вибуття зростає смертність.

У демографії, під смертністю, розуміють процес вимирання поколінь і розглядають, як масовий процес, що складається з одиничних смертей, які наступають у різному віці. Людство весь час намагалося контролювати смертність, тому смертність- це перший з демографічних процесів, що був фундаментально вивчений і статистично описаний. Більш ніж 300 років тому, сформувались програма і методи вивчення смертності. Першим, хто спробував науково визначити біологічну тривалість життя був Френсіс Бекон. З того часу з”явилися різні теорії, що намагались визначити питання про біологічну тривалість життя людини. На рівень смертності впливають і соціально-економічні фактори, головним чином- рівень життя населення (сукупністю параметрів):

Ø Умови праці і побуту людей.

Ø Рівень їх доходів, та житлової забезпеченості.

Ø Якість житлових умов та організації сфери обслуговування.

Ø Забезпечуванність якісними продуктами харчування.

У більшості відсталих у своєму розвитку держав, проблема харчування і дотепер не вирішена, і тому в багатьох країнах Азії та Африки досить регулярно трапляється голод. Однак, усе- таки не слід думати, що добробут завжди однаково впливає на смертність. Швейцарський демограф Л.Герш навіть ввів в науковий обіг вираз “нерівність перед смертю”- для тих, хто має задовільні санітарно- гігієнічні умови, фактор добробуту (наприклад, епідемії, хвороби серця, гіпертонія, рак, алкоголізм, СНІД, наркоманія).

Отже, в результаті зниження народжуваності, повишанням смертності, міграції- відбувається старіння населення в цілому.

ІІ. СТАРІННЯ НАССЕЛЕННЯ.

Процес старіння населення став об”єктом уваги статистиків і демографів наприкінці ХІХ- початку ХХ століть. Під старінням населення, або демографічним старінням, розуміють збільшення частки літніх і старих людей усього населення. Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін, зрушень у характері відтворення населення, у народжуваності і смертності, та їхньому співвідношенні, а також часткової міграції. Розрізняють два типи старіння населення:

1. Старіння знизу (зниження народжуваності).

2. Старіння зверху (результат збільшення середньої тривалості майбутнього життя, зменшення смертності в старшому віці за умови низької народжуваності).

Слова “знизу” і “зверху” вжиті в зв”язку з особливим графічним способом зображення вікової структури населення. Зниження народжуваності, призводить до звуження основ піраміди, а зниження смертності в старшому віці- до розширення її вершини (графік 1).

Графік 1. Статево- вікові піраміди різних типів вікової структури населення.

Позначення:

А- молоде, підростаюче покоління.

Б- старіюче покоління.

В- похилого віку.

 

 
 

Дослідження демографів (А.Боярський, Ж.Буржуа-Піша, А.Сові, Е.Коул та інших) показали: населення старіло за рахунок зниження народжуваності, тобто мало місце старіння знизу. У наш час у розвинутих країнах Заходу і Японії, ситуація змінилась. Народжуваність тут є низькою або дуже низькою. При цьому, завдяки досягнень медицини, різко знизилась смертність у літньому і старечому віці. Отже, тривалість життя зросла і продовжує зростати за рахунок саме цієї причини. У цих умовах, на місце старіння знизу, прийшло старіння зверху.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2022 україномовні реферати та навчальні матеріали