Облік операцій с векселями
Підтримка операцій випуску власних векселів, торговельних операцій із чужими векселями, надання вексельних кредитів, інкасових і гарантійних операцій. Ведення реєстрів власних випущених в обіг векселів, векселів на відповідальному зберіганні, чужих векселів у власному портфелі й інших. Облік всіх необхідних реквізитів векселів. Оформлення операцій з векселями в бек-офісі. Бухгалтерське оформлення результатів операцій. Розрахунок відсотків по процентних векселях.
Ведення електронних розрахунків з клієнтами
Організація електронної взаємодії між клієнтами й банками на етапі висновку електронних договорів. Формування й вивантаження всіх документів, необхідних для оформлення договорів, прийом й обробка відповідних повідомлень. Взаємодія зі сторонніми системами електронного документообігу. Забезпечує надійності роботи й захисту переданих повідомлень.
Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС згідно із сучасними уявленнями про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «front-office » та модулі «back-office », що групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку.
Модулі «front-office» об'єднують операції, пов'язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торгівельними системами та формуванням банківських документів.
Модулі «back-office» — це наступна обробка даних «front-office» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.
Проаналізувавши функціонування автоматизованої банківської системи DiasoftBank, а саме підсистему формування цінних паперів та її функції, зробимо висновок, що функція вибору оптимального портфеля не автоматизована. А оскільки операції з цінними паперами є пріоритетними видами діяльності Укрексімбанку, то вдосконаленню цих операцій повинна приділятись значна увага. Тому проблемою даної роботи буде розробка підсистеми для автоматизації функції оптимального вибору портфеля банка. Саме така підсистема не лише обробляє інформацію, а й підтримує управлінські рішення, що значною мірою знижує трудомісткість облікових робіт, підвищує вірогідність зведень та якість рішень, що приймаються.
Аналіз економіко-математичних моделей
Банківським фахівцям найчастіше доводиться приймати рішення в умовах невизначеності, які понижують впевненість в діях. В таких випадках намагаються знайти найбільш вдалий варіант рішення, виходячи з власного досвіду, інтуїції або порад інших осіб. Такий суб’єктивний підхід, якщо прийняте рішення зачіпає інтереси великої кількості людей, може бути неефективним, навіть збитковим.
Прийняття рішень – це процес, підсумком якого є вибір за критерієм ефективності однієї можливості із множини, які є у розпорядженні. Якість розв’язання задачі залежить від того, наскільки повно відомі особі, яка відповідає за прийняття рішення, допустимі варіанти управлінських впливів. Тому формування всієї множини варіантів активного впливу є важливим етапом аналізу.
Головною метою при формуванні портфеля є досягненні оптимального сполучення між ризиком і доходом для інвестора, тобто відповідний набір інвестиційних інструментів покликаний знизити до мінімуму ризик його втрат й одночасно максимізувати його доход.
Зменшення ризику досягається зарахунок диверсифікованості портфеля. Диверсифікованість зменшує ризик за рахунок того, що можливі невисокі доходи по одному папері будуть компенсуватися високим прибутком по інших паперах. Мінімізація ризику досягається за рахунок включення в портфель паперів широкого кола галузей, не зв'язаних тісно між собою, щоб уникнути синхронності циклічних коливань їхньої ділової активності. Сучасні дослідження західних учених показали, що більша частина ризику портфеля усувається, якщо в нього входять від 8 до 20 різних паперів. Подальше збільшення їхньої кількості вже незначно зменшує ризик[7].
Розглянемо декілька моделей оптимального формування портфеля цінних паперів які приведені в табл.1.1:
Моделі формування портфеля цінних паперів Таблиця 1.1.
|
Модель |
Задача |
Область застосування |
|
1.Модель Блека 1. тp-прибутковість (ефективність) портфеля цінних паперів:
де xi - частки інвестицій, поміщених у кожний з видів активів (цi частки називають портфельними вагами) XТ = (x1,x2…,xn); mi - очікувана ставка доходу по кожному виду активів. 2. σp - стандартне відхилення ставок доходу по портфелю (ризик портфеля):
|
Задача оптимізації укладається в тім, щоб визначити, яка частка портфеля повинна бути відведена для кожної з інвестицій так, щоб величина очікуваного доходу й рівень ризику відповідали цілям інвесторів. При цьому на компоненти вектора X, що представляє портфель, можуть накладатися різні обмеження, що залежать від виду угоди, типу активів, що беруть участь, і т.д. Портфелі, що задовольняють умовам даного ринку, називаються припустимими. |
Застосовується для визначення оптимального портфеля цінних паперів в відділі управління цінними паперами. Переваги: формування оптимального портфеля Недоліки: обмеження на використання коротких позицій у торгівлі цінними паперами |
|
2.Модель Марковиця 1. тp-прибутковість (ефективність) портфеля цінних паперів:
де xi - частки інвестицій, поміщених у кожний з видів активів (цi частки називають портфельними вагами) XТ = (x1,x2…,xn); mi - очікувана ставка доходу по кожному виду активів. 2. σp - стандартне відхилення ставок доходу по портфелю (ризик портфеля):
Обмеження:
3.Модель оптимального формування портфеля банку Необхідно знайти невідомі вектори активів
і пасивів
банку, максимізіруючи лінійну форму прибутку системи портфелів:
Aa – сума інвестицій в окремий тип активів у портфелі; Da – прибутковість окремого типу активів; Ll – сума залучення по окремому типі зобов'язань в портфелі пасивів; El – процентні витрати по залученню окремого типу пасивів; Обмеження власні та технологічні:
Економічні: Н1 Н2 Н3 Н4 |
Задача оптимізації укладається в тім, щоб визначити, яка частка портфеля повинна бути відведена для кожної з інвестицій так, щоб величина очікуваного доходу й рівень ризику відповідали цілям інвесторів. При цьому на компоненти вектора X, що представляє портфель, можуть накладатися різні обмеження, що залежать від виду угоди, типу активів, що беруть участь, і т.д. Портфелі, що задовольняють умовам даного ринку, називаються припустимими. Модель складається в математичній формалізації опису цілей банку, причинно-наслідкових зв'язків фінансових показників, внутрішнього й зовнішнього середовища банку. Модель повинна враховувати стільки елементів і зв'язків, щоб досить точно відбити фінансову реальність, а результати рішень були корисні менеджерові, що приймає планові рішення, щоб бути зрозумілої менеджерові й вирішуватися доступними фінансистові математичними методами, програмними й комп'ютерними коштами в прийнятний термін. Таким чином, модель повинна бути оптимально наближена до дійсності. |
Застосовується для визначення оптимального портфеля цінних паперів в відділі управління цінними паперами. Переваги: формування оптимального портфеля Недоліки: 1.як обмеження задається норма прибутку, а як ціль – мінімум ризику. 2.Використання побудувати випадковості розподілу цін в майбутньому Застосовується для визначення оптимального портфеля цінних паперів в відділі управління цінними паперами. Переваги 1.Простота реалізації з допомогою табличного редактора; 2.В моделі головними цілями при формуванні системи портфелів банку є максимізація прибутку і мінімізація портфельного ризику. 3.Використання в якості обмежень економічні нормативи НБУ |
(1.1)
;
,
,
,
.
,
,
Завантажити реферат