Дисциплінарна відповідальність юристів

Розгляд дисциплінарної справа юриста чи дисциплінарне провадження здійснюється в установленому нормативно-право­вими актами порядку і включає:

Ø перевірку даних про дисциплінарний проступок;

Ø відкриття дисциплінарного провадження;

Ø розгляд дисциплінарної справи;

Ø прийняття рішення.

За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій. Підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо юриста (за виключенням заяв та повідомлень, які є анонімними або не містять конкретних відомостей про проступки юристів) можуть бути:

Ø подання управлінь юстиції за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;

Ø подання судів, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування;

Ø повідомлення в засобах масової інформації тощо.

Відповідальність юриста виражається не тільки у виконанні дисциплінарного покарання. Відповідальність повинна поляга­ти в тому, що юрист і без покарання відчуває так би мовити «розкаяння совісті», якщо підвів колектив або з його провини (недбалості) постраждав законослухняний громадянин. Бути деонтологічно (етично) відповідальним — це, насамперед, визнавати і захищати цінності співтовариства юристів, сприяти реалізації його цілей.

3. Дисциплінарна відповідальність в органах внутрішніх справ.

Дисциплінарна відповідальність в органах внутрішніх справ може ви­значатися як особливі правовідносини, що виникають між органом внутрі­шніх справ (посадовою особою) та співробітником органів внутрішніх справ у зв'язку із скоєнням останнім правопорушення. Як форма дисциплінарного примусу вона спрямована на виховання особового складу та зміц­нення службової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ — це застосування до даної категорії осіб заходів дисциплінарного впливу за скоєне дисциплінарне правопорушення (проступок).

Згідно з чинним законодавством дисциплінарна відповідальність державних службовців настає за:

Ø невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;

Ø перевищення своїх повноважень;

Ø порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;

Ø вчинок, який плямує особу як державного службовця або дискреди­тує державний орган, а якому вона працює (Закон України «Про державну службу»[7], ст. 14).

Одна з особливостей дисциплінарної відповідальності в органах вну­трішніх справ - специфічні заходи дисциплінарного впливу. Дисциплінарне стягнення в органах внутрішніх справ - це захід дисциплінарного впливу, який застосовується до осіб рядового і начальницького складу за скоєння ними дисциплінарних проступків. Цей захід має на меті:

Ø зміцнення службової дисципліни;

Ø виховання порушника у дусі дотримання законів та моральних норм;

Ø попередження скоєння нових порушень як самим, правопорушни­ком, так і іншими співробітниками.

На осіб рядового і начальницького складу можуть накладатися такі стягнення:

Ø зауваження;

Ø догана;

Ø сувора догана;

Ø затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або поданні до його присвоєння на строк до 1 року;

Ø попередження про неповну посадову відповідність;

Ø пониження в посаді;

Ø пониження в спеціальному званні на один ступінь;

Ø звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі ст. 16 Дисциплінарного статуту[8], у навчальних закладах і навчальних підрозділах МВС України, крім зазначених стягнень, можуть застосовуватись:

Ø позбавлення звільнення з розташування навчального закладу, під­розділу на строк до одного місяця;

Ø позачергове призначення в наряд по службі (за винятком призна­чення в караул або черговим по підрозділу) чи на роботу до 5 нарядів.

За характером санкцій дисциплінарні стягнення, передбачені Дисци­плінарним статутом органів внутрішніх справ України, можна поділити на:

Ø заходи дисциплінарного впливу, які не змінюють правового стану по­рушника дисципліни і не пов'язані безпосередньо з негативними для нього матеріальними наслідками (зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, позбавлення нагрудного знака);

Ø заходи дисциплінарного впливу, які змінюють правовий стан порушника дисципліни і тягнуть за собою негативні матеріальні наслідки (пониження в посаді, пониження в спеціальному званні на один ступінь);

Ø виключний (надзвичайний) захід дисциплінарного стягнення - зві­льнення з органів внутрішніх справ;

Ø спеціальні заходи, які застосовуються лише в навчальних закладах і iv навчальних підрозділах МВС України (позбавлення звільнення з розташування навчального закладу, позачергове призначення в наряд по службі, відрахування з навчального закладу).

Дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. При визначенні виду і міри покарання беру­ться до уваги характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації (Дисциплінарний статут органів внутріш­ніх справ України, ст. 26).

Реалізація дисциплінарної відповідальності в органах внутрішніх справ передбачає дисциплінарне провадження. Процесуальні норми, які регулюють дисциплінарне провадження в органах внутрішніх справ, мають деякі особливості:

Ø вони не кодифіковані;

Ø орієнтовані на простоту та оперативність дисциплінарного прова­дження;

Ø застосовуються тільки до співробітників органів внутрішніх справ;

Ø застосовуються посадовими особами та громадськими організація­ми, наділеними дисциплінарною владою в органах внутрішніх справ;

Ø застосовуються в зв'язку з настанням дисциплінарної відповідаль­ності порушника, основу якої становлять як дисциплінарні проступки, так і інші правопорушення;

Ø результат застосування даних норм - дисциплінарні стягнення;

Ø регулюють порядок реалізації не тільки дисциплінарно-правових, але й норм моралі.

Основні завдання дисциплінарного провадження в органах внутріш­ніх справ можна сформулювати так:

Ø своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне встановлення обставин кож­ної справи про дисциплінарне правопорушення, вирішення якої повинно ґрунтуватися на чинному законодавстві і з метою зміцнення дисципліни;

Ø виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню дисциплінарних правопорушень;

Ø попередження дисциплінарних правопорушень, виховання у співро­бітників органів внутрішніх справ дисциплінованості;

Ø забезпечення виконання винесених у справі рішень.

Реалізація цих завдань можлива лише за умов дотримання принципів дисциплінарного провадження в органах внутрішніх справ. До основних принципів дисциплінарного провадження можна віднести: законність, пре­зумпцію невинності, об'єктивну істину, офіційність та доступність, рівність усіх перед законом, гласність та економічність, участь у провадженні громадськості, право на захист.