Останнє тлумачення Переяславської угоди стоїть осібно від інших. У 1954 році під час пишних святкувань 300-річчя українського союзу в СРСР було оголошено Комуністичною партією Радянського союзу, що Переяславська угода стала кульмінаційним моментом Історії двох держав і що "український народ може існувати лише в єдності з великим російським народом". Щоправда, в середині 1980-х років принаймні один радянський вчений - Михайло Брайчевський - піддав цей погляд сумніву, що мало катастрофічний наслідок для його кар’єри, однак для всіх радянських вчених підтримка партійної інтерпритації угоди лишалося обов'язковою.
4. Висновок.
Зараз, в наш час, немає точного визначення, точної оцінки Переяславській угоді. Я являюся прихильником думки, що це був лише воєнний союз двох держав, подібні союзи Україна укладала і з Польщею, і з Кримським ханством, і з іншими державами. Це яскраво доводить в своїх творах В.Липинський. Також критично оцінюють так зване "воз’єднання" України з Росією відомі вчені і дослідники М.Грушевський, М.Брайчевський.
Російська сторона використала цю угоду в своїх цілях. Україна була бугром між Москвою і Туреччиною і між Москвою і Польщею. Так історично склалось, що від цього постраждала Україна.
Раніше, до 300-ліття Переяславської угоди у 1934 році, в Радянському Союзі було урочисто оголошено цей договір "воз’єднання". Це було їм так вигідно, що вони не хотіли, щоб Україна отримала свою незалежність, і щоб вона навіки залишалась колонією Росії.
Отже, договір між Україною і Росією не був тим договором, про який ми звикли чути, живучи в Радянському Союзі. Це була угода, зокрема воєнна угода, двох рівних держав, на рівних основах.
Але суперечки про Переяславську угоду ще будуть тривати і тривати, бо оригінали документів були утрачені!
Література.
1. Бобровник С.В. та ін. "Основи держави і права", – К – 1993 рік "АН України". Інститут держави і права ім. В.М. Корецького.
2. Гелей С. "Державницький світогляд В'ячеслава Лепинського " – Л – 1994 рік, "Центральна спілка споживчих товариств України", "Львівский торговельно-економічний інститут".
3. Д.Дорошенко "Нарис історії України" в 2 томах – К– "Либідь" 1992 рік.
4. Полонська-Василенко Н. "Історія України" –К –" Либідь " 1993 рік.
5. Субтельний О. "Україна. Історія.". –К – " Либідь " 1993 рік.
Завантажити реферат