Тож і на "другому етапі" власного життя у Великій Британії "Оса" дотримувалася дошкульно-сатиричного тону. Та окрім сміху, викриття негативних рис, осуду ганебних вчинків і недбайливства, часопис заодно намагався згуртувати, піднести моральний дух, створити бадьорий настрій серед української громади. Подаючи на титульній сторінці першого "лондонського" числа карту Британії із позначенням таборів для переміщених осіб, над якими кружляла всюдисуща "Оса", часопис звернувся до читачів із віршованим закликом:
Та нехай собі лютує, злиться, піниться, глузує лихо довкруг Вас! Українці! Смійтесь грімко, щиро , весело і дзвінко в цей непевний час, у непевний час! Сміх я Вам несу на крилах; сміх - здоров'я, сміх - це сила, на турботи лік. Без сміху - хіба б умерти, Хто ж із нас бажає смерти? Жив би й цілий вік кожний чоловік! . Ми сміятись будем грімко, Щиро, весело і дзвінко й голосно, всі, враз! В один тон, всі враз!.
Гострословів серед українського народу завжди було достатньо. Сміх завше давав наснагу вистояти у складних історичних перипетіях, дарував мудрість прозірливого бачення майбутнього, викликав здатність до "оновлення", вносив "свіжий струмінь" переродження негативних проявів у позитивні тенденції. Висміювання "небезпечних" ситуацій, примітивних рис, "невиліковних" ганджів, безглуздих кроків - на зовнішньому (політичному, національному, духовному, державному) фронті чи у внутрішньому житті (особисті амбіції, характери, погляди) вимагало до певної міри толерантності, сміливості, дотепності, асоціативного мислення. Навіть трагічні моменти породжували комічні ситуації і гумористичне світосприймання, завдяки чому можна було знайти і винести на поверхню приховану правду, реальні причини, позитивні імпульси. Як правило, завуальовані колоритні імена, факти, назви, явища при ближчому ознайомленні виявлялися досить прозорими і знайомими всім. Тому пародія і жарт, сатира і гумор допомагали за всіх часів, особливо ж у несприятливі години (й цілі роки!) таборової ізоляції. Вони гартували українську вдачу, виявляли духовну енергію, спонукали до праці.
Література
1 Самопал. - 1916. - 15 травня. 2 Червона калина. - 1917. - Ч.2. 3 Часопись для підофіцирів (Відень). - 1916. - 15 серпня. 4 Червона калина. - 1917. - Ч.2. 5 Вістник Союза визволення України. - 1916. - Ч.169. - С.619. 6 Вільне слово. - 1916. - Ч.1. 7 Розвага. - 1915. - Ч.1. 8 Центральний державний архів вищих органів влади України (далі - ЦДАВО України), ф. 3533, оп. 1, спр. 11, арк. 7. 9 Там само, спр. 10, арк. 5. 10 Шлях. - 1919. - Ч.45. 11 Лязароні. - 1920. - Ч.5. - С.2. 12 Вільне слово.- 1916.- Ч.15. 13 Окріп. - 1921. - 22 травня. 14 Літопис Червоної калини. - 1930. - Ч.5. - С.11. 15 ЦДАВО України, ф. 3520, оп. 2, спр. 1, арк. 6 а. 16 Ярема Я. Україна в таборі. - Б.м., 1920. - С.43. 17 Голос табора. - 1919. - Ч.1. - С.3. 18 Український стрілець. - 1920. - Ч.1. 19 Український скиталець. - 1920. - Ч.1. 20 Блазень. - Б.м., 1946. - Ч.1. 21 Люшня. - [1947]. - Ч.1. 22 Комар / Їжак. - 1949. - Ч.1. 23 Там само. - 1947. - Ч.4.- С.4.
Завантажити реферат