Агрохімічна оцінка нового виду добрива на основі бурого вугілля

ОМД “ТЕКОС-2” виробляють компостуванням субстрату протягом 2–3 місяців. Установлено, що під час компостування цього добрива важливу роль відіграє гідротермічний режим. В залежності від ступеню зволоження субстрату змінюється інтенсивність аеробних та анаеробних процесів – найвища швидкість мінералізації органічних речовин досягається при температурі оточуючого середовища 18–220С та вологості субстрату 20%. При таких показниках забезпечується оптимальне співвідношення капілярів із повітрям і водою, що сприяє одночасному прискоренню мінералізації всього об’єму субстрату.

Нашими дослідженнями також встановлено, що ОМД “ТЕКОС-2” відзначається добрими фізико-хімічними властивостями і містить 43,5% загального вуглецю, 4,82 – вуглецю гумінових кислот та 4,67 – вуглецю фульвокислот, не менше 2,0% загального азоту; 2,5 Р2О5; 1,0 К2О; реакція слаболужна ( рН 7,0-7,5); вологість 15 – 20%.

Таким чином, ОМД “ТЕКОС-2” є добривом, яке не тільки забезпечує рослину головними елементами живлення, але й створює умови для стабілізації родючості ґрунту.

ЗМІНА РОДЮЧОСТІ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО НА ЛЕСОВИДНОМУ СУГЛИНКУ ҐРУНТУ ПРИ ВНЕСЕННІ ДОБРИВ

Родючість – найважливіша властивість ґрунту, яка формується в процесі його утворення і характеризується сукупністю всіх його показників. Оптимальні умови росту та розвитку рослин забезпечуються за рахунок усього комплексу фізичних, біологічних і хімічних властивостей ґрунту та їх динаміки у річному циклі. Невід’ємною складовою ґрунту і показником його родючості є органічна речовина, яка на 85–90 % представлена гумусом. Вона впливає майже на всі показники родючості. Встановлено, що при внесенні добрив спостерігається тенденція до підвищення вмісту гумусу в ґрунті.

Так, в фазу кущіння ярої пшениці при внесенні ОМД вміст гумусу зріс на 2,3-5,4% при вмісті на контролі 3,86%. Внесення еквівалентної кількості мінеральних добрив сприяло підвищенню цього показника порівняно з контролем на 1-4,4%. В фазу виходу в трубку виявилося деяке зниження рівня гумусу. В наступні періоди росту ярої пшениці спостерігалося часткове зростання даного показника. Це, очевидно, пов’язано з річною циклічністю перетворення речовини та енергії в ґрунті. Слід зазначити, що при внесенні ОМД “ТЕКОС-2” відмічається часткове збільшення кількості гумінових кислот і деяке зменшення фульвокислот, причому у варіантах де вносили еквівалентну кількість мінеральних добрив, зафіксовано звуження співвідношення Сгк/Сфк. У фракційному складі зростла частка гумінових кислот другої фракції (ГК-2), розчинних в 0,1н. NаОН тільки після декальцинації ґрунту і зв’язаних з кальцієм. У складі фульвокислот найбільшою була друга фракція фульвокислот (ФК-2), які розчинні в 0,1н. розчині NаОН тільки після декальцинації ґрунту та зв’язані з ГК-2.

Використання добрив сприяло підвищенню вмісту легкогідролізованих сполук азоту в ґрунті. В фазу кущіння найбільше легкогідролізованих сполук азоту виявлено при внесенні 4,5 т/га ОМД – 59,3 мг/кг ґрунту. У варіанті де вивчали вплив еквівалентної кількості мінеральних добрив рівень легкогідролізованих сполук азоту знизився на 2,8 мг/кг ґрунту. На контролі цей показник становив 49,9 мг/кг. У наступні фази росту та розвитку ярої пшениці кількість легкогідролізованих сполук азоту в ґрунті зменшувалася. Це, ймовірно, пов’язано з інтенсивнішим засвоєнням сполук азоту рослинами.

Внесення добрив оптимізували, також, і показники фосфорного та калійного режимів ґрунту. Так, в фазу кущіння при внесенні ОМД рухомих сполук фосфору в ґрунті містилося 77,8 – 110 мг/кг ґрунту, тоді як на контролі – 37,5 мг/кг. У варіанті, де вивчали вплив еквівалентної кількості мінеральних добрив, цей показник знизився порівно з варіантом де вносили ОМД, на 1,6 – 5,0 мг/кг ґрунту.

На контролі вміст обмінного калію в фазу кущіння становив 83,4 мг/кг ґрунту. При внесенні ОМД цей показник на 16,6 – 46,6 мг/кг перевищував показники контрольного варіанта, а при використанні еквівалентної кількості мінеральних добрив на 14,8 – 41,6 мг/кг ґрунту.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА МІКРОБНІ УГРУПОВАННЯ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ГРУБОПИЛУВАТО-ЛЕГКОСУГЛИНКОВОГО ҐРУНТУ

У формуванні родючості ґрунту велике значення мають мікроорганізми. Вони є давніми ґрунтоутворювачами, які почали діяти задовго до появи вищих рослин і тварин. Раціональне використання мікробіологічних факторів у землеробстві дає можливість значно підвищити потенційну та ефективну родючість ґрунтів. Для наукового обґрунтування екологічно збалансованих систем землеробства виникає потреба у вивченні закономірностей функціонування мікробіоценозу ґрунту. Важлива роль ґрунтових мікроорганізмів зумовлена їхньою участю у трансформації основних біогенних елементів – азоту і вуглецю. Нашими дослідженнями встановлено, що однією із найбільших груп мікробного ценозу лучно-чорноземного карбонатного грубопилувато-легкосуглинкового ґрунту дослідної ділянки при вирощуванні ярої пшениці були мікроорганізми азотного циклу (табл. 1).

Таблиця 1 - Вплив добрив на чисельність мікроорганізмів у лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому ґрунті в фазу виходу в трубку ярої пшениці (середнє за 2000-2002рр.)