Бюджетна система

Залишаються не повністю реалізованими можливості поповнення доходної частини бюджету за рахунок збільшення надходжень від рентної плати за використання при­родних ресурсів. Так, її частка в доходах Зведеного бюджету Ук­раїни у 1998-1999 не перевищувала 0,3% і на реальний добробут суспільства поки ще відчутно не впливає. Зараз при наданні ліцензії на право видобутку природних ресурсів не враховується їх вартісна оцінка, а це ніяк не впливає на ефективність користу­вання надрами. Хоча світовий досвід вказує на необхідність обов'зкового врахування вартості мінеральної сировини, яка зна­ходиться у надрах, і відповідного відображення її в системі ліцен­зування, що дозволяє розширити можливості держави щодо удо­сконалення економічного механізму користування надрами.

Величина надходжень до бюджету безпосередньо залежить від обсягів товарно-грошового обігу, однак звуження товарно-грошових відносин, криза неплатежів, динамічність бартеру не сприяють його розширенню. Водночас є оцінки, за якими нор­малізація товарно-грошового обігу здатна забезпечити для бюд­жету до 20-25% додаткових грошових надходжень.

Президент України Леонід Кучма у виступі на розширеному засіданні Координаційного Комітету боротьби з корупцією та ор­ганізованою злочинністю заявив, що легалізація тіньових капіталів здатна забезпечити понад 17 млрд.грн. додаткових бюд­жетних надходжень. У зв'язку з цим зростає актуальність кроків, спрямованих на легалізацію тіньових капіталів. Водночас і сьо­годні залишаються нереалізованими вкрай необхідні для цього за­ходи. Комітетом Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності не підтримано законопроект, внесений Президентом України, «Про легалізацію доходів фізичних осіб, з яких не спла­чено податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджетів і держав­них цільових фондів», у якому пропонувалося запровадити 10% ставку оподаткування до сум, які легалізуються. Тому потребує прискореного розгляду законопроект «Про податкову амністію», дія якого поширюється також на юридичних осіб, та пропонується запровадження нульової ставки оподаткування на суми доходу,

який легалізується. Виходу доходів з «тіні» певною мірою сприятиме прискорення впровадження персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового пенсійного страхування.

Суттєвим важелем вирішення бюджетних проблем слід роз­глядати розумні обсяги та структуру державних витрат. Водно­час практика переконує, що ряд витрат бюджету, насамперед оборонні, адміністративно-управлінські, малоеластичні по відношенню до падіння виробничого та податкового по­тенціалів. Особливо чітко простежується тенденція їх зростан­ня в умовах інфляції. Для забезпечення цілеспрямованого впли­ву державних витрат на економіку раціональна бюджетна політика повинна відображати, з одного боку, специфіку сучас­ного перехідного етапу, а, з другого — реалізуватися шляхом по­ступового нарощування арсеналу заходів з регулювання внутрішнього державного попиту, притаманного ринковій еко­номіці. У такому випадку у бюджетній політиці досягається уз­годженість з необхідністю стимулювання економічного розвит­ку і з інтересами економічної безпеки держави.

Таким чином, можна стверджувати, що нова бюджетна політика не змогла наростити свою ефективність через мобілізацію всіх її можливостей та ресурсів і стати джерелом підтримки стратегічних завдань, накреслених у Посланні Прези­дента України до Верховної Ради України. Багато з проблем, ха­рактерних для попередніх бюджетів, значною мірою не вирішені і в бюджеті - 2001. У зв'язку з цим бюджетна політика активніше набуває рис знаряддя, що провокує руйнацію економічного по­тенціалу країни. І чим довше вона використовуватиметься як пе­реважний інструмент реалізації фіскальних інтересів, тим оче­видніше проявлятимуться невідповідність між проголошеними стратегічними цілями і неможливістю їх досягнення шляхом тих заходів, що здійснюються на практиці. Консолідований бюджет як головний закон економічного життя країни повинен фіксувати не тільки доходи та витрати, а й усі основні параметри еко­номічного розвитку. За умови підпорядкування бюджетної політики вирішенню проблем бюджетного дефіциту та державно­го боргу вона неминуче перетворюється в джерело економічних протиріч. Необхідна активізація процесів переорієнтації бюджет­ної політики на зростання ефективності вітчизняної економіки і створення умов для розширення внутрішнього платоспроможно­го попиту. Перспективи бюджетної політики як складової фінан­сової політики невіддільні від розвитку єдиної цілісної системи фінансових відносин у напрямку досягнення збалансованості економічних інтересів усіх суб'єктів розширеного відтворення.

Для ефективного розв'язання всіх взаємозалежних економічних та соціальних проблем Україна повинна переорієнтуватися на модель, яка передбачає розширення повноважень та відповідальності Уряду. Основним недоліком такої діяльності є те, що бюджетні витрати, пов'язані з вибо­ром стратегії конкурентоспроможності, будуть відчутними відразу післяїївпровадження, тоді як переваги виявляться лише з часом. Але у кінцевому підсумку така політика зменшить вартість товарів і послуг для споживачів, підвищить шанси України на успіх на світових ринках, забезпечить економічне зростання, зайнятість та добробут, дозволить підвищити життєвий рівень населення.

Література.

1. “Фінансове право”: навч. посібник. – Київ: “Вентурі”, 1998. – с.68-112, 132-200, 238-260;

2. “Фінансове право”: навч. посібник. – Харків: “Консум”, 1998. – с.118;

3. “Держава повинна підтримувати інноваційну діяльність”. Урядо­вий кур'єр. - 2 грудня. - 1999. - № 226. - с. 4;

4. Алієва В., “Аналіз казначейської системи виконання державного бюджету України: переваги та недоліки”. Економіст. - №12, 2000. – с.51-53;

5. Відкритий бюджет, Київ, 1999, Інститут реформ;

6. Геєць В., “Довгострокові умови та фактори розвитку економіки Ук­раїни”. Економіст. - №3. - 1999. - с.21-23;

7. Геєць В., “Інфляція та економічне зростання”. Финансовые риски. - №1. -1999. - с. 55-59;

8. Герасимчук Ю., журнал “Економіка. Фінанси. Право”. - №3, 2000.

9. Голос України. 4 жовтня. - 2000. - с.2;

10. День. 28 вересня - 2000. - с. 4;

11. Симоненко В., “Удосконалення фінансово-економічної бази бюджетів Укрвїни”. Економіка України. - №3, 2000. – 28-34;

12. Каламбет С., “Розвиток податкового регулювання через систему пільг”. Економіка. Фінанси. Право. - №3, 2001. – с.31-33;

13. Квартальні передбачення. Січень 2000, с. 5;

14. Лондар С., Чугунов І., “Динаміка податково-бюджетного навантаження на економіку України”. Економіст. - №7-8, 2000. – с.15-17;

15. Луніна І.О., “Бюджетний кодекс України і реалії міжбюджетних відносин”. Економіст. - №10, 2000. – с.32-36;

16. Луніна І.О., “Державні видатки: тенденції і фактори зростання”. Фінанси України. - №4, 2001. – с.104-110;

17. Мельник П., “Бюджетні орієнтири на 2001 рік”. “Економіст”. - №11, 2000. – с.94;

18. Науково-аналітичні матеріали до засідання Круглого столу “Про­блеми державного регулювання науково-технічного потенціалу України та підвищення ефективності його використання”, 30 травня 2000;