Методика формування навичок та вмінь писемного мовлення

Прийом «charting» призначений для генерування їдей, пов"язаних з темою твору, яка обирається самим мовцем. Даний прийом допомогає зконцентрувати увагу на певних аспектах життє­вого досвіду. Він також передбачає створення таблиці, яка також складається з трьох колонок: сфера життєвого досвіту; його окремі моменти, випадки, враження, можливі ідеї, які можуть викори­стовуватись у ПМ.

Наприклад:

Всі вказані прийоми носять проективний характер /термін Р.П.Мільруда/, оскільки на відміну від прийомів, спрямованих на затренування певних мовних явищ, вони призначені для творчого вирішення поставленого завдання. Крім того, вони у тій чи іншій мірi спрямовані на подолання мовцем психологічних проб­лем, які виникають на початку ПМ та актуалізують знання, спо­стереження, пов"язанi з темою висловлювання.

5. Відбір та опрацювання найважливіших та найперспективніших ідей (Developing and connecting ideas according to the speech type or their combination chosen).

Специфіка процесу опрацювання генерованих ідей знаходиться у залежності від того, який прийом генерування ідей або їх поєднання обрав мовець. Даний крок може містити системати­зацію ідей за певними критеріями, з"ясування їхніх взаємозв"язкiв /причинно-наслідкових та каузальних, темпоральних чи просторових/, поширення та доповнення iдей на основі асоціаціацій, що виникли /асоціацій за контрастом, суміжністю, подібністю та ін/, а також їх відбір. Розглянемо докладніше шляхи опрацювання ідей, отриманих завдяки різним прийомам, се­ред яких «playing with data».

Цей прийом призначений для виявлення або створення взаємо-зв'язків між окремими ідеями з метою вирішення мовленнєвого завдання. Його сутність полягає в тому, що мовець організує та реорганізує ідеї у різних послідовностях з метою здійснен­ня певних висновків про їх взаємозалежність / Ellis 1985, 179/.

Прийом «playing with data» грунтується на роботі асоціативного мислення, наприклад:

Ідеї:

Їх організація/ реорганізація

2. Розташування від більш важливих до менш важливих понять у їх співвідношенні з темою твору

/Див. Додаток б/.

Вибір перспективних ідей, в свою чергу, залежить від інте­ресів мовця, його схильностей та поставленої ним мети. Передумовою подальшої роботи над твором є всебічне дослідження та розвиток цих ідей.

4. Дослідження та розвиток перспективних ідей.

Сутність процесу дослідження генерованих ідей, які, на думку мовця, є перспективними, полягає у виявленні базової інформації про них, їх реальних та потенційних взаємозв'яз­ків між собою та іншими ідеями, які їх ілюструють, розвивають, доводять, ряд методистів виділяє, відповідно, такі прийоми, як «exploring subjects» (Ackley 1985, 35-37), що сприя­ють підвищенню ефективності такого дослідження.

Прийом «exploring subjects» передбачає створення чотирьох, основних видів табдиць, у яких об'єкт дослідження розглядається за допомогою чотирьох типів питань. При цьому, перша з двох колонок таких таблиць включає питання до нього ("інформаційні", "особисті", "творчі", "аналітичні" /пер.наш Н.Щ/ (Ackley 1985, 17-20)), а друга - відповіді на них, з яких утворюються нові ідеї для майбутнього твору. Наведемо прикла­ди цих чотирьох типів таблиць.

Прийом «FRIEDS» названий так, оскільки являє собою абревіатуру з слів «facts» /факти/, «reasons» /причини, аргументи/, «incidents» /випадки/, «examples» /прик­лади/ та «decisions» /рішення/. Він також втілюється у таблиці. Перераховані складові його назви включаються послідовно у першу колонку таблиці, а друга її колонка містить необхід­ний матеріал, що висвітлює у даних аспектах об"єкт досліджен­ня. Цей прийом доцільно поєднувати з визначеним вище прийомом " charting", за рахунок чого до таблиці додається се­редня колонка, подібно до таблиць останнього. Наприклад:

/Див. Додаток 7/.

Дослідження ідей за допомогою застосування вказаних прийо­мів за своєю психологічною природою має багато спільного з прийомами «observing» та «charting». Проте розумова діяльність мовця зорієнтована в цьому випадку на реалізацію конкретних завдань, які випливають з вимог прийомів «exploring subjects» та «FRIEDs».

Саме на даному етапі роботи над письмовим твором доціль­но використовувати додаткову тематичну літературу з метою по­шуку та отримання екстралінгвістичної інформації. Крім того, аналіз змістовної сторони інформаційних джерел може передба­чати виявлення мовцем

підтексту, модальності, причинності та інших категорій /Мерзлікіна 1997, 149/.

Результатом застосування прийомів дослідження та розвит­ку ідей є значно розширений тематичний "банк ідей", які без­посередньо пов"язанi з темою твору і висвітлюють її різні аспекти. Проте обмеженість обсягу студентського твору зумов­лює здійснення вибору лише певного аспекту теми, який за даних умов може бути розкритий. Іншими словами такий вибір може характеризуватись як звуження теми твору.