Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами не здатних зрозуміти значення своїх дій - Курсова робота

Об'єктом деліктних зобов'язань є відшкодування, яке борж­ник зобов'язаний надати потерпілому. Воно полягає в поновленні майнової сфери потер­пілого в натурі (надати річ того ж самого роду і якості, виправи­ти пошкоджену річ і таке інше) або в повному відшкодуванні заподіяних збитків. При ушкодженні здоров'я та заподіянні смерті відшкодування здійснюється у формі грошової компенсації втра­ченого заробітку, а також інших витрат[3].

Зміст деліктного зобов'язання складають право кредитора та обов'язок боржника. Згідно з статтею 440 ЦК України обов'яз­ком боржника є вчинення дій, за допомогою яких була б понов­лена майнова сфера до такого рівня, в якому вона знаходилась до її порушення, а право кредитора — одержати таке відшкоду­вання.

2. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції.

Деліктне зобов'язання — це правоохоронні відносини, в яких реалізується цивільна позадоговірна або деліктна відповідальність. Позадоговірній відповідальності властиві риси, що притаманні договірній відповідальності. Вона, як і договірна, — це завжди юридичний обов'язок примусового характеру, реалізація якого викликає у правопорушника негативні майнові наслідки. Разом з тим, позадоговірна відповідальність має свої особливості, що зумовлюють суб'єкт відповідальності, обсяг відповідальності, підстави звільнення від відповідальності[4].

Договірна відповідальність — це відповідальність за порушен­ня існуючого між сторонами відносного зобов'язання, і тому вона як юридичний обов'язок має характер додаткового, що при­єднується до невиконаного. Наприклад, на постачальника, що вчинив прострочення виконання юридичного обов'язку, змістом якого є постачання певної кількості продукції у передбачений договором строк, покладається обов'язок сплатити неустойку і відшкодувати завдані кредиторові збитки. Такий обов'язок борж­ника, порівнюючи з договірним, не замінює останнього, а лише приєднується до нього і має характер додаткового.

Позадоговірна відповідальність наступає за порушення юри­дичного обов'язку, що має абсолютний характер, входить в аб­солютне правовідношення, змістом якого є необхідність утри­муватися від порушення суб'єктивного права чи особистого блага. Його порушення щодо конкретного носія права породжує но­вий обов'язок замість невиконаного — відшкодувати завдану шко­ду. Внаслідок цього позадоговірна відповідальність — це завжди новий юридичний обов'язок, який покладається на правопоруш­ника замість невиконаного.

Як договірна відповідальність, так і позадоговірна за змістом є майновими. Проте форми їх вираження різні.

Договірна відповідальність поділяється на дві форми: загальну і спеціальну. Загальна форма — це стягнення збитків. Вона за­стосовується в усіх випадках, за винятком тих, де закон виклю­чає її. Спеціальні форми, навпаки, можуть застосовуватися там де це передбачено законом або договором. Неустойка, сплата чи втрата завдатку, позбавлення суб'єктивного цивільного права — спеціальні форми договірної відповідальності.

У деяких випадках, передбачених законом, за порушення до­говірного зобов'язання може водночас застосовуватись як за­гальна, так і спеціальна форми.

Позадоговірна відповідальність має своїм змістом, відповідно до статті 453 ЦК України, відшкодування шкоди шляхом відшко­дування її в натурі (надати річ того самого роду та якості) або повне відшкодування заподіяних збитків.

Маючи майновий характер, позадоговірна відповідальність в окремих, передбачених законом випадках за своїм змістом може бути немайновою. Наприклад, наслідки порушення заборони, що передбачає стаття 7 ЦК України, зокрема, заборона поши­рювати відомості, які порочать честь, гідність чи ділову репута­цію громадянина та організації. Вчинення таких дій є порушен­ням пасивного юридичного обов'язку, що кореспондував абсо­лютному суб'єктивному праву на недоторканість честі, гідності чи ділової репутації громадянина та організації. Замість невико­наного на правопорушника покладається новий активний юри­дичний обов'язок з властивим йому примусом — спростувати відповідним способом відомості, які поширені про потерпілого. За своєю суттю цей обов'язок є мірою цивільної відповідаль­ності з немайновим змістом. Відсутність майнового змісту не впливає на її сутність, оскільки в даному випадку зміст обов'яз­ку зумовлюється порушеним особистим (немайновим) правом. Одночасно необхідно зазначити, що підставою для позадоговір­ної відповідальності у передбачених законом випадках може бути заподіяння моральної (немайнової) шкоди (ст.4401 ЦК Украї­ни).

Важливе значення для розмежування договірної та позадого­вірної відповідальності має характер норм, що регулюють види відповідальності. Позадоговірна відповідальність регулюється імперативними нормами, а тому встановлені ними правила не можуть бути змінені за згодою сторін. Якщо це стосується дого­вірної відповідальності, то, за винятком окремих випадків, підста­ви і обсяг її можуть визначатись сторонами. Відповідальність за порушення договірного зобов'язання, коли беруть участь кілька осіб на стороні боржника, презюмується частковою (частина пер­ша ст.173 ЦК України). При позадоговірній відповідальності особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відпові­дальність перед потерпілим (ст.451 ЦК України).

Відмінність між видами відповідальності полягає в дії принци­пу повного відшкодування шкоди. Хоча він властивий обом ви­дам відповідальності, проте у сфері договірних відносин, особ­ливо між організаціями, законодавство містить деякі винятки, що призводять до значного обмеження дії принципу повного відшкодування збитків. Не змінює становища й той факт, що за порушення окремих видів договірних обов'язків встановлена штрафна неустойка, оскільки вона передбачена в тих договір­них зобов'язаннях, де власне діє принцип повного відшкодуван­ня шкоди.

При позадоговірній відповідальності шкода відшкодовується повністю незалежно від об'єкта посягання. Наприклад, при по­шкодженні автомашини відшкодовуються не тільки витрати, по­несені на її ремонт, а й на вартість втраченого машиною товар­ного вигляду. Ця структура відшкодування відповідає правилу статті 453 ЦК України. В судовій практиці, на жаль, немає ви­падків, коли б відшкодування здійснювалось у вигляді вартості втраченого товарного вигляду щодо іншого майна.

По-різному вирішується питання про підстави зменшення роз­міру позадоговірної і договірної відповідальності. В деліктних зобов'язаннях до уваги береться майновий стан однієї сторони — заподіювача в особі громадянина. Відповідно до статті 454 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподія­ної громадянином, залежно від його майнового стану. В до­говірній відповідальності розмір збитків, завданих невиконан­ням або неналежним виконанням договірного обов'язку не може бути зменшений органом, який розглядає спір. Щодо неустой­ки, то вона може бути зменшена відповідно до майнового стану не тільки боржника, а й кредитора. Підставою зменшення неустойки може бути ступінь виконання зобов'язання, а також й інші інтереси, що заслуговують на увагу.