Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон’юнктури ринків

Використання ринку випробувань потребує, проте, великих витрат. Дуже складними до того ж є підбір належного ринку, аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Крім цього, під час пробного продажу плани фірми щодо впровадження на ринок нової продукції можуть стати відомі кон­курентам, що посилює ризик. У зв'язку з цим необхідно додер­жуватися таких принципів:

- нововведення мають базуватись на довгостроковому цільовому і стратегічному плануванні;

- величина і структура підприємства, а також наявні фінан­сові ресурси мають сприяти впровадженню в житія заплановано­го нововведення;

- фірма повинна мати достатню кількість «ноу-хау» для ви­користання різних технологій та різних цільових ринків;

- щоб швидко виявити потреби і відповідно реагувати на них, необхідно здійснювати постійний обмін інформацією з потенцій­ними замовниками й експертами;

- нововведення підприємства мають помітно відрізнятись від пропозицій конкурентів.

Стимульовані ринком нововведення завжди є успішнішими, ніж ті, які є породженням технічного і наукового прогресу, оскі­льки такий прогрес найчастіше не поєднується з детальними до­слідженнями потреб споживачів, тобто часто має місце «вироб­ництво поза ринком».

Остання фаза планування нових товарів – розгортання їх виробництва і комерційної реалізації. Тут треба взяти до уваги те, що темпи зростання і реальний рівень збуту нової продукції залежать від їх пристосування до поведінки споживачів. Один із головних аспектів цієї поведінки – процес визнання чи відторг­нення нових товарів.

Моделі процесів прийняття рішень споживачами щодо купівлі товарів-новинок

Таблиця 3

Пояснення:

Колонка а) – модель AIDA;

Колонка б) – модель „процес прийняття”;

Колонка в) – модель „ієрархія об’єктів”;

Колонка г) – модель Робертсона;

Колонка д) – модель Роджерса.

Найбільш використовуваною нині є модель Роджерса.