Для ВАТ «ЛуАЗ» цей показник протягом досліджуваного періоду становитиме (див додаток 2):
за 2001 рік
за 2002 рік
за 2003 (півроку)
Слід розрахувати також фондовіддачу за прибутком (рентабельність основних фондів). Цей показник розраховується аналогічно, але замість величини обсягу товарної продукції використовують величину валового прибутку (див.додаток 2) [38, с.270].
ФВ2 = Пв / ОсФ. (2.8.)
Цей показник у досліджуваному періоді становитиме:
за 2001 рік
ФВ2 = 3982000 / 42482000 = 0,093
за 2002 рік
ФВ2 = 4855000 / 44684000 = 0,11
За 2003 (півроку)
ФВ2 = 5742000 / 46858000 = 0,12
Зобразимо динаміку зміни показників графічно. Для цього позначимо: FV-1 – фондовіддача за обсягом продукції, FV-2 – фондовіддача за прибутком (див. рис.2).
 |
Рис. 2. Динаміка зміни коефіцієнтів фондовіддачі.
Слід зазначити, що розраховані показники знаходяться в межах галузевих пересічних показників ( враховуючи економічну ситуацію в країні). Це свідчить про достатню ефективність підприємницької діяльності.
Діаграма показує, яким чином змінювалися показники фондовіддачі підприємства протягом трьох років.
Хоч ефективність господарської діяльності можна визнати достатньою, це не означає, що підприємство повинно зупинятися на досягнутому.
Щоб дати належну оцінку економіко-господарській діяльності підприємства варто розрахувати показники його прибутковості.
Показник прибутковості власного капіталу (Кпвк) – відношення чистого прибутку (Пч) до власного капіталу (Квл), тобто [38, с.272]:
(2.9.)
Для ВАТ «ЛуАЗ» за аналізований період він становитиме (див.додатки 2, 4, 5, 6) :
за 2001 рік
за 2002 рік
за 2003 рік
Показник прибутковості всіх активів (Кпа) є співвідношення чистого прибутку (Пч) та фінансових і поточних активів (Афп). Тому він обчислюється за формулою [38, с.274]
(2.10)
Цей показник вимірює ефективність використання всіх активів (фінансових і поточних), які є у власності підприємства. Він показує, який прибуток має підприємство в розрахунку на одну грошову одиницю активів,
Для нашого підприємства цей показник в досліджуваному періоді становить:
за 2001 рік
за 2002 рік
за 2003 рік
 |
Щоб мати змогу проаналізувати всі показники прибутковості ВАТ «ЛуАЗ» слід звернутися до графічної форми обробки даних. Позначимо: А – показник прибутковості власного капіталу (Кпвк); В – показник прибутковості всіх активів (Кпа); Побудуємо діаграму, на якій буде зображено всі показники прибутковості за період, який досліджується (див. рис. 3).
Рис. 3. Динаміка зміни показників прибутковості ВАТ «ЛуАЗ»
Якщо проаналізувати показники прибутковості ВАТ «ЛуАЗ», то слід сказати :
- показник прибутковості власного капіталу. Він означає, що на кожні 100 одиниць вкладеного капіталу отримано, відповідно, 5,19, 8,77, 3,29 грошових одиниць доходу. Даний показник є особливо важливим для акціонерів, оскільки характеризує рівень ефективності використання вкладених ними грошей (на придбання акцій); він також є основним критерієм при оцінці рівня котирування на фондовій біржі акцій підприємства.
- показник прибутковості всіх активів. Цей показник вимірює ефективність використання всіх активів (фінансових і поточних), які є у власності підприємства. Він показує, який прибуток має підприємство в розрахунку на одну грошову одиницю активів. Показник прибутковості на підприємстві, враховуючи економічну ситуацію, досить високий, тому економічно-фінансову ситуацію можна вважати відносно благополучною.
2.2. Оцінка соціального ефекту
Перший початковий (вихідний) рівень мотивів трудової діяльності – матеріальна зацікавленість людини в результатах праці. Саме у визначальній сфері людської діяльності – матеріальному виробництві – розвиваються потреби та інтереси людини. Праця завжди була і залишається для людини засобом репродукування життя.
Тому на нашому підприємстві проводяться певні заходи щодо зацікавленості працівників. Але тут виникає безліч проблем, пов’язаних із мотивами, що потребують певного уточнення. Так, спроби прямо пов’язати розмір заробітної плати з ефективністю праці робітників мало що дають. Заробіток по-справжньому стимулюватиме працю, якщо відповідатиме індивідуальному трудовому внеску робітника. Практика господарювання показала, що зрівнялівка в оплаті праці привела до зниження не тільки особистості до праці, а й до штучного стимулювання її продуктивності. І хоча проголошувалось право суспільної власності, практично робітник не відчував себе господарем на виробництві. Зростала байдужість, безвідповідальність, знижувалась цінність вільного часу в межах робочого дня.
Завантажити реферат