Облік валютних коштів, повязаних з рухом статутного капіталу

Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" також зручно вести не передбачені Планом рахунків, субрахунки другого рівня:

Ø 6711 - "Розрахунки з засновниками-резидентами України в національній валюті України";

Ø 6712 - "Розрахунки з засновниками-нерезидентами України в іноземній валюті".

Введення таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.

Розглянемо такий приклад: ТзОВ "ІнКорм" 02.10.2001р. нарахувало дивіденди засновникам: - засновнику-резиденту - 500,00 грн., а засновнику-нерезиденту - 300 дол. США. Дивіденди було виплачено 20.10.01р. Курс НБУ на 02.10.01р. – 5,55 грн/дол, 20.10.01р. – 5,65 грн/дол США.

Таблиця 2

У випадку ввезення непідакцизних товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону України.

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.

При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, ввезене майно зараховано на баланс підприємства з іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про це на примірнику векселя.

З моменту виникнення у підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.

Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.

Якщо підприємство добровільно не сплатило ввізне мито, а податкова інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.

Митний орган, отримавши таке повідомлення, у свою чергу, в безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи від дня відчуження майна і включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього майна раніше трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу майна, одержаного від нерезидента для власного використання, наведено в таблиці 2.

Таблиця 3