Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Теорія співвідношення факторів виробництва (модель Хекшера-Оліна)

Реферати / Економіка / Теорія співвідношення факторів виробництва (модель Хекшера-Оліна)

1. Теорема Хекшера-Оліна.

2. Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва (Хекшер-Олін-Самуельсон).

3. Теорема Столпера-Самуельсона.

4. Теорема Рибчинського.

5. Парадокс Леонтьєва.

В 1919 році вийшла стаття Хекшера “Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів”. Через 30 років Олін доповнив цю теорію.

Припущення теорії:

1) 2 фактори виробництва: капітал і праця;

2) фактори виробництва повністю використовуються в процесі виробництва;

3) країни по-різному забезпечені факторами виробництва;

4) обмеженість обсягів факторів виробництва в кожній країні;

5) повна мобільність факторів виробництва в межах країни;

6) відсутність мобільності факторів виробництва між країнами.

Припущення щодо характеру ринку:

1) дві країни виробляють два товари;

2) досконала конкуренція;

3) існує вільна торгівля;

4) збалансованість торговельних потоків;

5) транспортні видатки дорівнюють нулю.

Припущення стосовно технології виробництва: однакова технологія в обох країнах.

Припущення щодо характеру товару:

1) один товар – трудомісткий, другий – капіталомісткий;

2) повна еластичність попиту по ціні;

3) смаки та уподобання споживачів однакові;

4) відсутній ефект масштабу.

Найбільш важливим моментом у цій теорії є різна факторомісткість та насиченість в країні.

Факторомісткість товару – це показник, який визначає кількість факторів виробництва на створення одиниці товару.

, K – капітал, L – праця.

Наприклад,

ІІ товар

І товар

K2=3

K1=1

L2=3

L1=4

Висновок: , другий товар являється більш капіталомістким ніж перший. Для другого товару маємо і . Тобто, перший товар є трудомістким.

Надлишок факторів виробництва (факторонасиченість) – це показник, який показує відносну забезпеченість країни факторами виробництва.

Існують два способи визначення:

1. Через відносні ціни на фактори виробництва.

,

де r – ставка відсотка

W – заробітна плата

ІІ країна має відносний надлишок капіталу, якщо співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні ІІ менше співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні І.

2. Через абсолютні розміри факторів виробництва в країні.

ІІ країна має надлишок капіталу, якщо співвідношення між абсолютними обсягами капіталу і праці в ІІ країні більше ніж співвідношення абсолютних розмірів капіталу і праці в країні І:

Перший спосіб враховує і попит на фактори виробництва і їх пропозицію, тоді як другий спосіб враховує лише пропозицію. Обидва способи дають однакові результати, коли попит на товари в обох країнах також однаковий. Але якщо попит на товар 2, який являється капіталомістким в країні ІІ більше ніж попит на цей товар в країні І, то тоді відносна ціна капіталу в країні ІІ буде більшою ніж відносна ціна капіталу в країні І.

Графік. Попит і пропозиція на капітал.

Графік. Криві трансформації виробничих потужностей.

І країна має відносний надлишок праці, ІІ країна має відносний надлишок капіталу. Товар 1 – трудомісткий, товар 2 – капіталомісткий:

Оскільки країна І має відносний надлишок праці, а товар 1 є трудомістким, то країна І може виробляти відносно більше товару 1, ніж країна ІІ. І навпаки, оскільки країна ІІ має надлишок капіталу, а товар 2 є капіталомістким, то країна ІІ буде виробляти товар 2.

Теорема Хекшера-Оліна.

Кожна країна експортує ті факторомісткі товари, для виробництва яких використовується відносно надлишковий фактор виробництва й імпортує ті товари, для виробництва яких використовує дефіцитні фактори виробництва.

Отже, країна І експортує товар 1, а країна ІІ експортує товар 2.

Графік. Торгівля країн з різними умовами виробництва та ідентичним попитом в умовах автаркії (різна забезпеченість факторами виробництва).

*

Цей графік показує економічну рівновагу в умовах автаркії: точка А – це точка рівноваги для країни І, точка А' – для країни ІІ. Через ці точки проходять лінії внутрішніх цін: лінія Р – лінія внутрішніх цін для країни І, лінія Р' – для країни ІІ. Оскільки у припущеннях йдеться про однаковість смаків та уподобань споживачів в обох країнах, то маємо одну криву байдужості.

Країна І має відносну перевагу у виробництві трудомісткого товару 1:

.

Внутрішня ціна на працю менша в країні І:

.

Виходячи з цього робимо висновок, що країна І експортуватиме товар 1, а країна ІІ буде експортувати товар 2.

Графік. Теорема Хекшера-Оліна в умовах вільної торгівлі.

Виходячи з того, що країна І має відносні переваги у виробництві товару 1, який є трудомістким, то під впливом світових цін вона змінює структуру виробництва товарів (точка А прямує до В). Точка В – новий рівень виробництва в умовах вільної торгівлі.

Виходячи з того, що країна ІІ має відносну перевагу у виробництві товару 2, який є капіталомістким і під впливом світових цін, вона змінює структуру виробництва товарів (точка А' переходить в точку В'). Точка В' – показує новий рівень виробництва країни ІІ в умовах вільної торгівлі.

Лінія світових цін проходить через точки В і В'.

І країна.

Точка Е – рівень споживання країни І в умовах вільної торгівлі. В умовах вільної торгівлі споживається ОХ2 одиниць товару 1 та ОУ2 одиниць товару 2. Виробляється ОХ3 одиниць товару 1 та ОУ1 одиниць товару 2. Звідси випливає, що країна І експортує Х2Х3 = СВ одиниць товару 1 та імпортує У1У2 = ЕС одиниць товару 2. Маємо СЕВ – торговельний трикутник.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2019 україномовні реферати та навчальні матеріали