Облік і аудит основних засобів на залізниці - Дипломна робота

Сума числа років його корисного використання

Значення знаменника у формулі визначається в такий спосіб: якщо, приміром, термін служби об'єкта дорівнює 10 рокам, то сума років експлуатації -10 + 9 + 8 + 7 + 6 + 5 + 4 + + 3 + 2 + 1 = 55.

Цей метод, так само, як процентний і прискорений, має на увазі зменшення амортизації, що нараховується, до кінця терміну експлуатації об'єкта, тобто чим менше залишається років експлуатації об'єкта, тим менше коефіцієнт і сума амортизації.

Виробничий метод:

Це найпростіший і ефективний метод нарахування амортизації. Суть його полягає в тім, що підприємство визначає обсяг продукції, що підприємство планує зробити з використанням конкретного об'єкта ОЗ, і виходячи з цієї суми розраховує розмір амортизації на кожну гривню готової продукції.

Наприклад, очікуваний обсяг готової продукції по верстаті Г-1 складає 2000000 грн., вартість верстата -100000 грн. Таким чином, на 1 гривну готової продукції приходиться знос верстата в сумі 5 копійок, чи 5% (100000:2000000 х 100 = 0,5%).

Щомісячна сума амортизації буде визначатися як множення обсягу готової продукції на коефіцієнт. Наприклад, у травні 2001 року з використанням верстата Г-1 зроблено продукції на 22433 грн., амортизація верстата складе 22433 х 0,5% = 112,17 грн.

Значним недоліком виробничого методу можна вважати необхідність довгострокового планування ціни готової продукції підприємства, що в умовах нестабільної економіки зробити досить складно.

Податковий метод:

Цей метод зрівнює предмети, що мають зовсім різні терміни використання і функціональні можливості, що не приводить до економічно обґрунтованого нарахування амортизації.

Наприклад, комп'ютер і стілець у податковому обліку амортизуються однаково, але хіба можна вважати їх однорідними об'єктами?

Деякі бухгалтери помиляються, розуміючи під податковим методом застосування всіх правил нарахування амортизації, викладених у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. Якщо притримуватись такої позиції, Вами будуть порушені вимоги П(С)БО 7, що неприпустимо. Насправді під податковим нарахуванням амортизації варто розуміти використання відповідних коефіцієнтів і поділ основних засобів на групи, і не більш того. Тобто помісячне нарахування амортизації, продаж, реконструкція, поліпшення й інші операції з ОЗ у бухгалтерському обліку повинні проводитися тільки згідно П(С)БО 7.

На Вагонній дільниці, як і на всій залізниці прийнятий один метод амортизації основних засобів – прямолінійний.

Приклад кореспонденції рахунків амортизації основних засобів наведено в таблиці 3.8.1

Таблиця 3.8.1 Відображення в бухгалтерському обліку операцій по нарахуванню амортизації основних засобів

3.9 Інвентаризація основних засобів

При проведенні інвентаризації основних засобів потрібно пам'ятати:

1) обов'язковій перевірці підлягає наявність не тільки самих об'єктів основних засобів, але і технічної документації на них (наприклад, технічного паспорта, технічних умов експлуатації і т.п.);

2) необхідно перевіряти і власні основні засоби, і ті, котрі прийняті чи здані в оренду, чи на збереження в тимчасове користування;

3) відповідно до пункту 3 Інструкції № 69 інвентаризація будинків, споруджень і інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитися один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років.

Для того щоб установити фактичну наявність основних засобів, члени інвентаризаційної комісії (далі - комісія) повинні звірити дані бухгалтерського обліку і запису про рух основних засобів, провести огляд об'єктів (групи об'єктів), що підлягають інвентаризації, у натурі за місцем їх перебування чи експлуатації. Комісії також варто визначити ступінь придатності для подальшої експлуатації по прямому призначенню конкретних об'єктів основних засобів.

Для оформлення даних, отриманих у ході інвентаризації основних засобів (будинків, споруджень, передатних пристроїв машин і устаткування, обчислювальної техніки, транспортних засобів і т.д.), можна скористатися формою інвентаризаційного опису, що була затверджена постановою № 241.

Такий опис складається комісією в одному екземплярі окремо по кожному місцю перебування (експлуатації) інвентарних об'єктів основних засобів і кожній особі, відповідальному за їхню схоронність. У цей документ обов'язково треба включити:

- розписку відповідального обличчя про те, що до початку проведення інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи на основні засоби, що знаходяться в експлуатації, здані їм у бухгалтерію, а ті основні засоби, що виявилися непридатними до експлуатації, ліквідовані і зняті з обліку;

- назву і коротку характеристику основних засобів, їх заводський і інвентарний номери, балансову вартість, кількість.

Опис обов'язково підписують усі члени комісії. Крім того, відповідальна особа своїм підписом повинний підтвердити правильність даних, що внесені в опис, і відсутність яких-небудь претензій до членів комісії.

На прийняті в оренду основні засоби складається окремий опис: по кожнім конкретному орендодавці з наступним відсиланням йому одного екземпляра опису.

Однак для того щоб уключити до інвентаризаційного списку основні засоби, що передані в оренду, комісія повинна одержати від орендаря екземпляр його інвентаризаційного опису.

Якщо на момент проведення інвентаризації деякі інвентарні об'єкти тимчасово відсутні (наприклад, предмети прокату, що знаходяться в користуванні), то дані про їх заносяться в окремий опис на підставі первинних документів (типових форм № ОЗ-1, № ОЗ-6) і документів, що підтверджують факт тимчасової відсутності зазначених об'єктів (наприклад, договору прокату).