У загальнопитальних БСР з відносинами змістової ієрархії одна з частин звичайно містить причину , друга – наслідок :
Plus de peine de me deguiser avec ce bonhomme-la?m’a-t-il reconnu ?
[ Arsene Lupin; 72 ].
У першому питальному реченні даного БСР маємо справу з наслідком, у другому – з причиною. Поняття наслідку і причини логічно зв’язані.
Частковопитальні БСР ( Пч + Пч ) .
Комунікативний предикат у часткових питаннях локалізується в спеціальних словах займенникового або прислівникового типу, що виконують функції підмета або другорядних членів речення.При цьому, другорядні члени , структурно зв’язані з дієсловом-присудком , в результаті через нього характеризують підмет, тобто його дію або стан і т.д. ( Мінкін, 1974; 111 ).
1. Vous etes de mauvaise humeur , pourquoi? sur quelle rognure d’etoffe avez-vous marche aujourd’hui? [ Tillier.Mon oncle; 126 ].
2. Chez nous, comment le duel peut-il se justifier , a quoi sert-il ? [Tillier. Mon oncle; 139].
У випадку ,коли питання спрямовані на з’ясування деяких рис життя і роботи суб’єкта мовлення , між безсполучниковими реченнями встановлюються відносини змістової рівноваги . Тому в наведених вище прикладах кожне питання орієнтується на самостійну , нейтрально детерміновану відповідь.
Наведені речення є різнотипними БСР моделі Пч + Пч. Однак, часто можна зустріти однотипні часткові питання, котрі містять загальний підмет і дієслово-присудок і формують синонімічні речення, які в емоційно забарвленому мовленні використовуються для вираження нетерпіння, занепокоєння:
1.Pourquoi me donner une cravate qui jure atrocement avec mon complet, pourquoi m’en donner une autre ? [ Bazin. Vipere; 82 ].
2.Je me demande un peu pourquoi tout le monde ne choisit pas le confortable metier de cambrioleur , pourquoi tout le monde ne choisit pas le metier de pere de famille ? [ Arsene Lupin; 47 ].
В частковопитальних БСР з відносинами змістової рівноваги дієслова – присудки, як правило , мають однакові не тільки модальні, але й часові значення.
Можна також зустріти однотипні питальні речення , що мають однаковий предикат і розрізнюються складом теми. Такі речення комунікативно більш самостійні , ніж часткові питання з підметами, що збігаються .
Pourquoi le flambeau n’etait-il pas a sa place habituelle ? pourquoi la pendule n’y etait pas non plus? [ Arsene Lupin; 49 ].
Нескладно помітити , що організуючу роль в об’єднанні двох питань на основі змістової рівноваги виконують симетрія структури, модально-часова рівнозначність дієслівних форм і однакове питальне слово, що є обов’язковою ознакою структури БСР типу Пч + Пч з відносинами змістової рівноваги.
Однотипні частковопитальні БСР іноді сприймаються як співпідпорядковані одному члену першого речення:
Que dois-je vous dire , monsieur le baron? que je n’aurais pas du accepter? que je suis honteux?[Arsene Lupin;37].
Присутнє у головній частині складнопідрядного речення дієслово “dire “ вводить іноді непряме питання – різновид додаткового підрядного речення. При цьому в підрядному реченні ( основній змістовій частині непрямого питання ) зберігається прямий порядок слів. Перше питання у наведеному вище многочленному реченні являє собою тип звичного головного речення , а два другі питальні речення зберігають форму підрядного. Сполучник “ que “ фігурує тут як єдина формальна ознака підрядності, а прямий порядок слів вказує на розчленування непрямого , а не прямого питання. Про розчленування та трансформацію структури звичайного непрямого питання свідчить також коордінація часових форм.
У творах французьких письменників можна іноді зустріти питальні БСР моделі Пч + Пз , тобто змішаний тип:
1. Jusqu’ou doit aller la protection de l’enfant ? des mineurs peuvent-ils apprecier ce qui est le mieux ? [ Le point ; 83 ].
2. Un parti , fut-il majoritaire pour receler des documents utiles a la manifestation de la verite ? pourquoi serait-il a l’abri de la justice ? [ Le point; 78 ].
3. Et Calin , est-ce qu’elle lui a vraiment donne le mal pour le punir : qu’est-ce qu’il va raconter , que va-t-il dire au Pere? [ Clavel. Saison; 122].
4. Pourquoi etes-vous alle avec cette femme, chercher ce qui ? Vous croyez donc a ces histoires de magie ? [ Clavel.Saison; 126 ].
Між предикативними частинами БСР змішаного типу встановлюються відносини змістової залежності. Друге речення залежить від першого .
При відносинах змістової рівноваги у трьохчленному питальному БСР наступні питання служать для з’ясування деталей попереднього , як це можна побачити на прикладі третього речення.
Однак, питальних БСР змішаного типу зовсім небагато, що обумовлено значною різницею в структурі та комунікативному значенні питання.
2.3. РІЗНОВИДИ СПОНУКАЛЬНИХ БСР.
У складі безсполучникових комплексів спонукальне речення може поєднуватися з розповідним, питальним і спонукальним реченнями.
На думку дослідників , БСР моделі Р + С ( розповідь +
спонукання )передають відносини змістової залежності , при цьому форми імперативу або сюбжонктиву виражають умовне або поступливе значення . Умова, виражена імперативом, набуває категоричного відтінку :
Reste a distance , tu portes certainement le mal [ Clavel. Saison; 29 ].
Однією з суттєвих особливостей розповідно-спонукальних БСР з відносинами змістової залежності є порядок розташування предикативних частин. В результаті отримуємо дві типові структури : С + P , P + C . Наявність цих двох типів обумовлена тим , що перше елементарне речення детермінує наступне. У цих конструкціях комунікативне значення першого речення разом із значенням змістової залежності бере участь у вираженні змістових відносин між частинами БСР .
1. Je n’en veux pas plus , rends-moi encore le service d’inviter nos amis pour dimanche a un diner solennel [ Tillier. Mon oncle ; 112 ].
2. Pardonnez a vos ennemis : cela se compense [ Tillier.Mon oncle;234].
БСР типу С + C ( спонукання + спонукання ) утворюють симетричну структуру однокомунікативного комплексу .Спонукальні дії звичайно стосуються однієї людини. Для БСР цього типу характерними є відносини змістової рівноваги та залежності . Основним структурним покажчиком змістової рівноваги предикативних частин є координація дієслів – присудків . При цьому співвідносні рівноправні дії можуть бути зображені у модальному плані можливості в послідовній або одночасній ( вільній ) реалізації ( Мінкін, 1975; 120 ).
1. Tenez ce petit ecu , allez chez Pierre, achetez quelques onces de quinquina [ Tillier. Mon oncle; 149 ].
2. Tais-toi, ne parle pas de ces choses-la , ne le touche pas [Clavel.Saison ; 154].
В цілому послідовність та одночасність дій при відносинах змістової рівноваги відбиваються на порядку слідування предикативних частин БСР. При послідовних діях він фіксований , при одночасних – вільний .
У безсполучникових спонукальних реченнях з відносинами змістової залежності перше речення за звичаєм виражає умову :
Conduisez cet homme dans la cour , qu’on lui donne cent de fouet [ Tillier. Mon oncle ; 120 ].
Завантажити реферат