Спосіб жит тя - це си с те ма ти по вих форм по всяк ден ної життєдіяль ності лю дей, що фор му ють ся у пев них умо вах і вип ли ва ють з їх кон цепції жит тя, в якій най повніше ре алізується життєва по зиція лю ди ни.
Здо ро вий спосіб жит тя відповідає по тре бам при род но го та соціаль но го в лю дині
ПО ВНО ТАЖИТ ТЯТАЩА С ТЯ
По вно та жит тя за ле жить від са мої лю ди ни, її ціннісних орієнтацій та від соціаль них умов. Во на пов’яза на з ро зумінням лю ди ною ща с тя, яке має суб’єктив ний ха рак тер, тоб то виз на чається са мою лю ди ною та па ну ю чою куль ту рою.
СВІТ ТА ПО НЯТ ТЯ СВІТУ
Визнчен ня змісту по нят тя світ мож ли ве і дійсне тільки у си с темі відно шен ня “лю ди на - світ”. Це свідчить про те, що да не по нят тя слу гує лю дині для відо б ра жен ня існу ван ня то го, на тлі чо го лю ди на се бе ви яв ляє.
Світ є все те, що відмінне від лю ди ни, що ор ганічно має лю ди ну в собі, від чо го лю ди на відрізняється і що по суті про ти леж не лю дині. Це все су ще, що є в лю дині та по за нею
Лю ди на та кож здат на роз ме жо ву ва ти світ внутрішній, тоб то уяв ний, від світу зовнішньо го - об’єктив но го
ІСТО РИЧ НИЙ РОЗ ВИ ТОК УЯВ ЛЕНЬ ПРО СВІТ
В ан тич них уяв лен нях світ роз гля дається пе ре дусім як світ при ро ди - ко с мо су. Лю ди на трак тується як істо та, яка пе ре бу ває у не роз рив но му зв’яз ку із світом при ро ди. Струк ту ра і за ко ни бут тя світу та лю ди ни єдині
Ан тичні ма теріалісти вва жа ли пер шо ос но вою світу ре чо ве, ма теріаль не на ча ло: во ду (Фа лес), повітря (Ана кси мен), во гонь (Ге ракліт), зем ля, во да, повітря та во гонь (Ем пе докл)
Іде алісти (Піфа гор, Пла тон, Зе нон, Про та гор) вва жа ли по чат ком всьо го пев не ду хов не на ча ло: Бо га або са мостійні іде альні сут ності (ідеї, чис ла). Зе нон і Про та гор вва жа ли світ незмінним, за пе ре чу ва ли рух як та кий. Ге ракліт, на впа ки, на ма гав ся по ка за ти, що рух і зміна - це за галь ний стан світу
Ари с то тель виз на вав рух за галь ною вла с тивістю світу та вка зу вав чо ти ри при чи ни йо го: 1. Бог (пер шо по ш товх, дже ре ло по чат ку будь-яко го ру ху); 2. Ма терія (па сив на при чи на, ре чо ви на, з якої все ви ни кає); 3. Фор ма (ак тив не на ча ло, оскільки кон кретні речі ви ни ка ють за вдя ки на дан ня їм пев ної фор ми); 4. Цільо ва при чи на (рух, роз ви ток як на прям до пев ної цілі)
Се ред нь овічні уяв лен ня про світ і лю ди ну по бу до вані на релігійних іде ях: ство рен ня світу з нічо го во лею Бо га, гріхо падіння лю ди ни, індивіду аль но го без смер тя душі, яке мож на за слу жи ти вірою в Бо га та до три ман ням мо раль них норм і за повідей
В се ред нь овічній кар тині світ поділяється на дві ре аль ності: зем ну (не ста ла, мінли ва, гріхов на) та бо же ст вен ну (вічну, істин ну, бла жен ну)
Роз гор тається дис кусія між ре аліста ми та номіналіста ми. Перші вва жа ли, що уза галь нен ня - універ салії - мо жуть існу ва ти як он то логічно са мостійні ре аль ності, другі це за пе ре чу ва ли і вва жа ли, що за галь не існує тільки в по нят тях - но у ме нах, то му це ре альність, що ви ни кає ли ше в мові
Ав гу с тин Бла же ний в своїй праці “Про град Бо жий” (426 р.) роз гля дає соціаль не жит тя че рез ідею про про ти лежність Бо га та лю ди ни. Людсь ке бут тя поділе но на дві ча с ти ни - бо же ст вен ну та зем ну. Кон цепція людсь кої історії у Ав густіна ес ха то логічна: зем ний світ за ги не, а після Страш но го Су ду на ста не вічне цар ст во Бо же
Відро д жен ня стає відправ ною точ кою у фор му ванні світо гля ду та іде о логії гу манізму. Людсь ка осо бистість виз на чається цен т ром світо бу до ви і ви щою цінністю для са мої се бе. Кар ти на світу спи рається на пан теїстичні ідеї - уяв лен ня про єдність Бо га і при ро ди. Релігійна міфо ло ге ма про ство рен ня світу по сту пається на турфіло софії. Цей злам у по гля дах спи рається на геліоцен т рич ну те орію Ко перніка
Кон цепції Но во го ча су - логічне за вер шен ня при род ни чо-на уко вих ідей Відро д жен ня. В ос нові уяв лень про світ ле жить ідея про за галь ний взаємозв’язок, взаємодію всіх явищ світу. Суб станція тлу ма чить ся як гра нич на ос но ва світу, при чи на са мої се бе. Де карт по яс нює світ як існу ван ня двох суб станцій: ма терії (ос нов на вла с тивість - простір) та ду ху (мис лен ня). Згідно з кон цепцією Нью то на, світ, бут тя при ро ди, вклю ча ю чи бут тя лю ди ни - це існу ван ня Всесвіту: про сто ро во-ча со вої ре аль ності, вмісти ли ща зірок. Всесвіт ке рується за ко на ми кла сич ної ме ханіки
Філо софія Но во го ча су звер тається до роз роб ки ме то до логії на уко во го пізнан ня, перш за все до ви роб лен ня де дук тив них та індук тив них ме тодів. Про грес при ро доз нав ст ва XVII-XVIII ст. ство рив умо ви для роз гля ду світу як ре аль ності, що роз виається
І. Кант ство рює пер шу кон цепцію ви ник нен ня Всесвіту, пла не тар ної си с те ми з ди фузійної хма ри. Дже ре лом роз вит ку виз нається єдність та бо роть ба про ти леж но с тей. В німець кий кла сичній філо софії ство рюється діалек ти ка як вчен ня, а та кож як все за галь ний та універ саль ний ме тод пізнан ня. Соціаль не жит тя роз гля дається як істо рич ний про цес, що має певні сту пені про гре су
ЛЮ ДИ НА І КО С МОС
Впер ше по нят тя ко с мос у зна ченні виміру по ряд ку і спря мо ва ності світо вих подій, їх вазємо пов’язаність на різних рівнях, вжи то в ан тичній Греції. Термін “ко с мос” філо софія за по зи чує з по зна чен ня дер жав но го та військо во го ла ду
Ко с мос - це де що, що має чітку внутрішню ор ганізо ваність, упо ряд ко ваність і підпо ряд ко ва не єди но му на ча лу та за ко нам
Ма к ро ко с мос - це по нят тя для по зна чен ня світу при ро ди зовнішньо го що до лю ди ни. Мікро ко с мос - це лю ди на, її внутрішній світ. Ско во ро да вва жав, що за ко номірності ма к ро- і мікро космів єдині. Внутрішній ко с мос лю ди ни оз на чає, що лю ди на здат на діяти са мо чин но, тоб то по чи на ти існу ван ня пев но го ста ну ре чей не тільки у своїй душі, а й у “фізич но му” світі
Завантажити реферат