На вко лишнє се ре до ви ще за зви чай поділя ють на дві ча с ти ни: при род не і штуч не се ре до ви ще. До при род но го се ре до ви ща на ле жать ті ма теріальні си с те ми, які ви ник ли по за і не за леж но від лю ди ни, але ста ли або мо жуть ста ти об’єктом її діяль ності. Штуч не се ре до ви ще охоп лює ма теріальні та соціальні умо ви життєдіяль ності лю ди ни, об’єкти ес те тич но го і мо раль но го став лен ня лю ди ни до при ро ди. Це став лен ня охоп лює та кож і ро зуміння гли бин людсь кої душі
БІОС ФЕ РАТАНО О СФЕ РА
По нят тя “біос фе ра” впер ше вжи то австрійським ге о ло гом Е. Зюс сом ще в 1875 році.
Біос фе ра - це цілісна зем на обо лон ка, охоп ле на жит тям і якісно пе ре тво ре на ним. Біос фе ра охоп лює: тро по сфе ру (ни жню ча с ти ну ат мо сфе ри), ко ру вивітрю ван ня (2-3 км вглиб від по верхні землі), всю гідро сфе ру. 95% ма си біос фе ри ста но вить ма са рос лин. Ма са люд ст ва -0.0002%
В ХХ-му ст. по нят тя біос фе ра ево люціонує до ро зуміння но о сфе ри. Це по нят тя за про по но ва не фран цу за ми Е. Ле руа та Тей я ром де Шар де ном у 20-х ро ках. Во ни під “сфе рою ро зу му” ро зуміли ви ра жен ня бо же ст вен но го ду ха. От же но о сфе ра - це та ча с ти на Землі та ко с мо су, що опи ни ли ся під впли вом ро зум ної діяль ності лю ди ни
РОЛЬПРИ РОД НИХУМОВУЖИТТІСУСПІЛЬСТВА
Лю ди на є при род ною істо тою, яка жи ве за за ко на ми при род но го світу. Ад же лю ди на у всіх ви дах життєдіяль ності, скрізь і завжди, що б во на не ро би ла і що б не пе ре тво рю ва ла, чи нить як істо та при род на. При родні пе ре ду мо ви за без пе чу ють мож ливість дов го т ри ва ло го існу ван ня і роз вит ку суспільства потрібни ми йо му ре зер ва ми
Оскільки лю ди на є істо тою при род ною, то і весь світ соціаль них спільнот як світ зв’язків, відно син, кон тактів то що теж має відби ток при род нь о го. Од ним з пер вин них осе редків людсь ко го суспільства є сім’я. Сім’я - гру па лю дей, пов’яза на ро дин ни ми уза ми, спільністю по бу ту, взаємною мо раль ною відповідальністю і взаємо до по мо гою, що ви ко нує певні соціальні функції, зу мов лені істо рич но кон крет ним спо со бом ви роб ництва
РИ СИВПЛИ ВУСУСПІЛЬСТВА
НАПРИ РО ДУ
Мож на виділи ти такі ри си впли ву суспільства на при ро ду:
- роз ши рен ня про сто ро вих меж ос воєння лю ди ною при ро ди
- по даль ше вив чен ня й ос воєння при ро ди, тоб то відкрит тя і про мис ло ве ви ко ри с тан ня но вих хімічних еле ментів, мікро про цесів, раніше невідо мих вла с ти во с тей і за конів при ро ди
- по си лен ня інтен сив ності ви ко ри с тан ня при род них ре сурсів
- зро с тан ня за бруд нен ня довкілля
За історію люд ст ва спо с те ре же но три ре во люційні пе ре во ро ти в про дук тив них си лах суспільства: 1. не олітич на ре во люція (ви ник нен ня зем ле роб ст ва, пе рехід від при сво ю ю чої еко номіки до ви роб ни чої); 2. про мис ло ва ре во люція (пе рехід від ремісни чих зна рядь праці до ма шин); 3. на уко во-технічна ре во люція
КРИ ЗАУВІДНО ШЕННІЛЮ ДИ НИІПРИ РО ДИ. ЕКО ЛОГІЯ. ВИ ЖИ ВАН НЯ
По нят тя еко логія (від гр. на ука про бу ди нок) впер ше бу ло вве де но у вжи ток німець ким біоло гом Е.Гек ке лем у йо го праці “За галь на мор фо логія ор ганізмів” (1866). Еко логія оз на ча ла спеціаль ну біологічну на уку про ор ганізми “у се бе вдо ма”, тоб то про взаємо за лежність ор ганізмів і се ре до ви ща їх існу ван ня
На сьо годні ос нов ни ми еко логічни ми про бле ма ми є: на ро до на се лен ня, пар ни ко вий ефект, утилізація про мис ло вих відходів, еко логічно чи с та енер ге ти ка та транс порт, демілітарізація, дехімізація сільсько го гос по дар ст ва, ре сур соза без пе чен ня та ре куль ти вація літо сфе ри
Історію взаємовідно син лю ди ни і при ро ди мож на поділи ти на 4 ета пи: 1. від ви ник нен ня homo sapiens до по яви зем ле роб ст ва і ско тар ст ва (при сво ю ю че гос по дар ст во, єдність лю ди ни і при ро ди); 2. ви ник нен ня зем ле роб ст ва і ско тар ст ва (відтво рю ю че гос по дар ст во, ак тив не пе ре тво рен ня при ро ди); 3. про мис ло ва ре во люція (ви ник нен ня ідеї па ну ван ня лю ди ни над при ро дою, вплив лю ди ни на при ро ду стає згуб ним); 4. на уко во-технічна ре во люція (за бруд нен ня довкілля, підпо ряд ку ван ня на уко во го по шу ку хиб ним іде ям, мілітарізація)
Під ви жи ван ням ро зуміють і усвідо млю ють яви ще тво рен ня лю ди ною (суспільством пев но го ти пу) найбільш оп ти маль них умов для сво го існу ван ня
СУСПІЛЬНЕ. СОЦІАЛЬ НЕ
Суспільне жит тя - це ре аль ний про цес життєдіяль ності лю дей (осо би с то с тей, соціаль них груп, суспільства в ціло му), що відбу вається за пев них кон крет но-істо рич них умов і ха рак те ри зується істо рич но виз на че ною си с те мою видів і форм діяль ності як спо со бу ціле с пря мо ва но го пе ре тво рен ня дійсності
Го ло вний вис но вок К. Марк са по ля гає в то му, що суспільне бут тя лю дей виз на чає суспільну свідомість, що є ідей ни ми за са да ми ма теріалістич но го ро зуміння істо рич но го роз вит ку суспільства. Суспільне бут тя за Марк сом - це про цес реаль ної життєдіяль ності лю дей, що ви яв ляється в пе ре тво ренні дійсності та си с темі суспільних відно син, що скла да ють ся між людь ми у про цесі їх соціаль ної діяль ності. Суспільна свідомість - це ду хов на сфе ра істо рич но го про це су, яка ут во рює цілісну си с те му з пев ною внутрішньою струк ту рою, що має різні рівні (те о ре тич ну і бу ден ну свідомість, іде о логію та суспільну пси хо логію) і фор ми (політич ну і прак тич ну свідомість, мо раль, релігію, філо софію, на уку, ес те тич ну свідомість)
СУСПІЛЬСТВО ЯКСА МО ОР ГАНІЗО ВА НА
СИ С ТЕ МА
Впер ше по гляд на суспільство як на са мо ор ганізо ва ну си с те му зустрічається у Г.-В.-Ф. Ге ге ля. Ос но вою істо рич но го роз вит ку у ньо го є Світо вий Дух, який ре алізується че рез дух епо хи, що в свою чер гу пе ред ба чає ак тив ну діяльність лю ди ни. Ме та історії за Ге ге лем - роз ви ток і ре алізація сво бо ди гро ма дя ни на в гро мадсь ко му суспільстві. От же Ге гель ро зумів суспільство як цілісну си с те му, що са мо роз ви вається за вдя ки діяль ності лю дей, про те за цим стоїть са модіяльність Світо во го Ду ха
Завантажити реферат